Calendar Icon

Інквізиція від попа

Інквізиція від попа
01.04.2011 14:08
Сергій Довгаль, «Україна молода»

Цей гучний скандал відразу сягнув за межі суто регіонального масштабу.

Адже йшлося про унікальний Будинок органної та камерної музики у Дніпропетровську, який, згідно з рішенням обласного Господарського суду, тепер мають передати Українській православній церкві Московського патріархату. Все це сталося немов грім серед ясного неба. Як потім розповість багаторічний директор Будинку Ніна Голікова, вони з отцем Сергієм, який від імені Дніпропетровської єпархії УПЦ Московського патріархату виступає позивачем, пройшли через 21 засідання суду і жоден суд не наважувався винести якесь рішення — всі рекомендували винести це питання на сесію обласної ради. Тепер же рішення винесено одним розчерком пера.

«Таємна вечеря» церкви й облради

Тим часом на світ Божий виплив і ще один вражаючий факт, що донедавна залишався таємницею. Виявилося, ще 26 серпня минулого року між Дніпропетровською облрадою та релігійною громадою «Свято–Миколаївський храм» парафії Дніпропетровської єпархії УПЦ Московського патріархату було підписано мирову угоду, затверджену тим же Господарським судом, про передачу Будинку органної та камерної музики церкві. Про це ніхто не чув і не знав. Навіть депутати облради, не кажучи вже про громадськість. І тільки на початку нинішнього року митрополит Дніпропетровський і Павлоградський УПЦ Московського патріархату Іриней про цю мирову угоду проговорився. Дніпропетровські дотепники заговорили про «таємну вечерю» між московською церквою та владою.

Головна суть мирової угоди полягає в тому, що облрада в особі Олександра Смирного за дорученням визнає право власності на нерухоме майно (приміщення), розташоване на проспекті Калініна, 66, за певних умов. А однією з досягнутих домовленостей є зобов’язання релігійної громади в особі священика Сергія Вороного протягом 10 років забезпечити «безперешкодний доступ відвідувачів і працівників Будинку органної музики в приміщення, де розташований орган, для підтримання його в необхідному стані, проведення реставраційних, ремонтних та інших робіт, проведення репетицій, концертів і заходів». Тобто з панського плеча артистам ще дозволяється рідним приміщенням покористуватися. При цьому представники єпархії вже заявили про намір проводити богослужіння у підвалі Будинку органної і камерної музики.

— У підвалі будівлі у нас знаходиться роздягальня, санвузол і технічні приміщення, які дозволяють підтримувати в органному залі відповідну температуру, — парирує Ніна Голікова. — Проводити там служби паралельно з функціонуванням органа неможливо! Я вважаю, що це перший крок до того, щоб у місті органного залу не стало зовсім.

При цьому директор Будинку зазначає, що в їхньому колективі працюють 70 музикантів, 4 оркестри, 4 квартети, ансамблі, 2 музичні лекторії — ціла культурна армія, яка проводить 28 концертів щомісяця. І тепер творчим людям з незрозумілих міркувань пропонують тіснитися з церквою, яка у Дніпропетровську і без цього має аж 34 приміщення.

Щоправда, після того, як скандал розгорівся не на жарт, голова Дніпропетровської облради Євген Удод став запевняти, що питання перенесення Будинку органної і камерної музики вони мають вирішити найближчим часом. І навіть висловив припущення, що «невдовзі рідкісний музичний інструмент, який за технічними показниками вважається одним із найкращих в Україні, заграє у дніпропетровській обласній філармонії».

Як гуляв «святий отець»

А добре відомий у Дніпропетровську протоієрей УПЦ Московського патріархату Ігор Собко, до речі, колишній гітарист обласної філармонії, і взагалі пішов у рішучий контрнаступ. 23 березня, у Великий піст і День працівників культури, на прес–конференції, яка відразу набула «статусу» нашумілої, він заявив:

— Сьогодні люди не приховують своїх релігійних переконань, спокійно вірять у Бога. Але є й безбожники, для яких орган насправді благочестива ширма, прикриваючись якою вони чинять беззаконня. За багато десятиліть вони вибудували схему контролю і спрямування фінансових потоків, підзвітну тільки їм — це неконтрольована оренда залу, реєстрація шлюбів і пов’язаний із цим сервіс, послуги бару–кафе, фуршети, ланчі, автостоянка під охороною для особистих автомобілів. Тепер, з відновленням історичної справедливості, з приходом нового власника, тобто Церкви, з цим беззаконням їм доведеться розстатися.

Така, справді прокурорська, тональність із вуст «святого отця», який, замість служіння Богові, раптом взявся викривати «фінансові потоки» та «фуршети–ланчі» у «чужій хаті», присутніх на тій прес–конференції просто шокувала.

Але Ніна Голікова таку компетентність «святого отця» щодо «фуршетів–ланчів» назвала... небезпідставною — у тому розумінні, що якраз він у такій діяльності саме на теренах Будинку органної і камерної музики й помічений. При цьому уточнила, що єдиний фуршет мав місце тільки 28 вересня 2008 року після проведення заходу «Місце зустрічі — Острів класики», ініційованого... УПЦ Московського патріархату. На тому пам’ятному застіллі також були присутні тодішній голова Дніпропетровської облради Юрій Вілкул та вищезгадуваний митрополит Іриней. Саме на адресу цих поважних осіб Ніна Голікова через день після проведення заходу направила доповідну записку наступного змісту: «Доводжу до вашого відома, що 28 вересня поточного року був даний фуршет для організаторів проекту. Після того як відбули офіційні особи, на фуршеті залишалися протоієрей Ігор Собко та його оточення, продовжували пиячити до 20 години 45 хвилин. Коли обслуговуючий персонал Будинку органної і камерної музики попросив Собка закруглятися і залишити зал, він, добряче випивши, став заявляти, що ми підемо тоді, коли вважатимемо за потрібне, потім усе ж стали складати в коробки зі столу все їстівне і недопиті пляшки зі спиртним. Сміття винесли на територію Будинку органної і камерної музики. На зауваження сторожа, що негарно розкидати тут сміття, Собко став його ображати і лізти в бійку, погрожувати, говорити, що «вас усіх тут треба знищити. Собор все одно ми заберемо, а вас усіх Вілкул звільнить...» Інші працівники, що стали свідками цього, також написали рапорти та доповідні записки. Тепер же виявилося, що від тих слів — погроз протоієрея — до конкретних дій не так уже й далеко...

«Це фактично схема рейдерського захоплення»

Відлуння дніпропетровського скандалу вже долетіло й до Києва. Заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко звернувся до Прем’єр–міністра Миколи Азарова з питанням розібратися у ситуації. А народний депутат Святослав Олійник повідомив про події в Дніпропетровську ЮНЕСКО з тим, «щоб ця міжнародна організація звернула увагу Президента Януковича на те, що культуру не можна рейдерським шляхом захоплювати, навіть в інтересах однієї з церковних конфесій... Ми з повагою ставимося до всіх церковних конфесій, але за рахунок установ культури створювати додаткові церкви — це наступ на культуру. У цьому випадку, на жаль, церква Московського патріархату виступає фактично як культурний інквізитор».

Тим часом виконавчий директор фірми «Зауер» iз Франкфурта–на–Одері Міхаель Шульц надіслав на адресу голови Дніпропетровської облдержадміністрації Олександра Вілкула листа: «Нам стало відомо, що збудований нами орган планується демонтувати і перенести. Орган № 2181 був збудований фірмою «Зауер» спеціально для цього собору. У звуковому співвідношенні орган відповідає особливостям саме цього приміщення, настроєний для концертної діяльності, яка тут проводиться, тому інструмент має бути розцінено як унікальний. Принаймні в Україні немає нічого подібного. Будь–яка форма зміни акустики, а тим більше — перенесення інструмента до іншого приміщення, викличе негативну зміну його звучання». Можуть виникнути проблеми, які в більшості випадків неможливо усунути».

Дніпропетровська громадськість акцентує увагу ще й на безпідставності претензій УПЦ саме Московського патріархату на Будинок органної та камерної музики взагалі. Адже у 1915 році собор збудували на кошти робітників Брянського заводу (нині — металургійний завод імені Петровського), він був власністю підприємства. Коли ж у 1929 році більшовицька влада церкву закрила, тут був завод­ський склад. Ніна Голікова розповідає, що протягом 35 років про фактично зруйноване приміщення церква не згадувала. І тільки у 1988–му, після капітального ремонту будівлі та відкриття Будинку органної і камерної музики, до речі, за кошти Міністерства металургійної промисловості України, тут запанувало зовсім інше життя.

Хоч як би там було, колектив Будинку налаштований відстоювати справу свого життя до кінця і знаходить у цьо­му широку підтримку політичних сил та громадськості. Спільними зусиллями вони вже провели доволі гучну акцію протесту під звуки токати Баха ре мінор, якою символічно закликали владу не допустити культурної інквізиції. А вчора масово протестували вдруге і влаштували прес–конференцію з приводу останніх подій, що чимдалі розкручуються проти дій влади. На неї прибув також представник вищезгадуваної фірми «Зауер».

загрузка...
Популярные видео на YouTUBE
Материалы по теме
загрузка...
А-9834,04 грн./литр
А-95+31,6 грн./литр
А-9530,14 грн./литр
А-9229,08 грн./литр
ДТ29,4 грн./литр
LPG13,63 грн./литр