Небезпека для «фейсбучних політиків»: як за брехню можна влетіти на кілька тисяч євро

Дуже актуальна ситуація для міністрів фейсбука та піара, та й українських політиків загалом, які на публіку виносять зайве.

Небезпека для «фейсбучних політиків»: як за брехню можна влетіти на кілька тисяч євро

Взаємні образи та звинувачення – беззмінна родзинка будь-якого ток-шоу, інтерв’ю тощо. А втім, немає прецедентів, аби звинувачення популістів, а мова йде в першу чергу про корупційні схеми або зловживання владою, були підтверджені прокуратурою, та обвинувачені понесли покарання.

Показовий приклад не казати зайвого – як колишній міністр Болгарії Емілія Масларова боролася у ЄСПЛ проти наклепу: її звинуватили у розкраданні державних коштів, хоча кримінальне провадження ще тривало. Преса неодноразово друкувала заяви політиків, в тому числі прем’єр-міністра Болгарії, які казали про очевидність вчинення злочину Масларовою. Зрештою, суд виграла саме вона – її невинуватість була доведена. Ба більше, суд постановив, що Болгарія повинна виплатити їй 5 тисяч євро відшкодування моральної шкоди і 3 тисячі євро відшкодування видатків і витрат.

Уявіть лише, скільки б справ довелося розглядати ЄСПЛ від українських політиків, адже кожен міністр отримував звинувачення у розкраданні коштів. А втім, чомусь вони не позиваються. Мабуть, не прийнято в нас захищати честь та гідність. А втім, якщо їх нема, то й захищати нема чого.

Що відомо про справу «Масларова проти Болгарії» (з прес-релізу ЄСПЛ)

Екс-міністра Болгарії звинуватили у вчиненні корупційного злочину. Оскільки інформація становила суспільний інтерес, кримінальне провадження супроводжувалося гучними заявами чиновників і високопосадовців.

Як такі заяви узгоджувалися із презумпцією невинуватості вивчав Європейський суд з прав людини у справі «Масларова проти Болгарії» (заява №. 26966/10). Прес-реліз рішення оприлюднено на сайті суду.

У зв’язку з розслідуванням розкрадання державних коштів під час реконструкції медичного центру прокуратура ініціювала зупинення недоторканності міністра праці та політики працевлаштування Болгарії Емілії Масларової. Втім, міністр одразу сама погодилася на кримінальне провадження і того ж дня в пресі була поширена інформація щодо обвинувачень та розповсюдженні звіти на цю тему. Зокрема, прес-секретар генеральної прокуратури провів прес-конференцію, а його коментарі були поширені у ЗМІ.

Після зміни уряду Масларовій було пред’явлено обвинувачення в розкраданні державних коштів на суму близько 5,6 млн. євро і газета «24 Hours» опублікувала статтю, в якій було повідомлено, що прем’єр-міністр стверджував, що він був переконаний в очевидності вчинення злочину екс-міністром. Також газета «Politika» опублікувала інтерв’ю з заступником голови спеціальної парламентської комісії з розслідування витрат попереднього уряду. Депутат повідомив, зокрема, що це був типовий приклад корупції та недотримання закону про державні закупівлі, укладені міністром.

Посилаючись на статтю 6 §2 (презумпція невинуватості) та статтю 13 (право на ефективний засіб судового захисту) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Е.Масларова звернулася до Європейського суду з прав людини. Вона стверджувала, що первинний запит генерального прокурора, заяви прем’єр-міністра пресі і наступні коментарі прес-секретаря генпрокуратури та члена парламенту порушили її право на презумпцію невинуватості, а також те, що не було доступного жодного ефективного національного засобу судового захисту для неї для того, щоб подати скаргу.

У Страсбурзі докладно дослідили кожний пункт претензій.

Так, щодо запиту генпрокурора про призупинення недоторканності, високі судді зважили на те, що цей запит був відправлений через офіційні канали і не був доступний широкій громадськості чи ЗМІ. Він був складений у такий спосіб, щоб представити всю необхідну інформацію для того, щоб члени парламенту вирішили питання по суті. Таким чином, запит не порушив право Масларової на презумпцію невинуватості.

Стосовно зяяв прем’єр-міністра у пресі, у ЄСПЛ звернули увагу на те, що оскаржувані речення були написані у формі непрямої мови і, таким чином, відображали тлумачення автором статті висловлювань чиновника. Відтак, суд не встановив, що заяви, приписані журналістом прем’єру дійсно були ним висловлені і визнав скаргу в цій частині також необґрунтованою.

А от прес-секретар генпрокуратури та член парламенту, на думку суддів ЄСПЛ, таки наговорили зайвого. Так, суд вважав, що з урахуванням посади, прес-секретар генпрокуратури був зобов’язаний вжити необхідних запобіжних заходів для уникнення плутанини щодо значення його висловлювань у зв’язку з кримінальним провадженням. Проте твердження прес-секретаря вийшли за межі звичайної інформації, оскільки вони однозначно вказували на те, що пані Масларова була відповідальною за розкрадання державних коштів, яке полягало в укладенні угоди про виконання державного замовлення з фірмою одного з її друзів.

В оскаржуваному інтерв’ю член парламенту посилався на триваюче кримінальне провадження проти Масларової, зазначаючи її ім’я та її статус міністра, а також описуючи звинувачення як особливо яскравий приклад порушення законодавства про державні закупівлі та корупцію. Ці висловлювання також вийшли за межі звичайної передачі інформації і широка громадськість могла тлумачити їх як категоричне підтвердження високопосадовцем провини екс-міністра в контексті кримінального провадження за розкрадання.

Таким чином, мало місце порушення ч. 2 ст. 6 Конвенції. Суд також встановив, що жоден ефективний національний засіб судового захисту не був доступний для Е.Масларової то ж мало місце порушення також ст. 13 Конвенції.

З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі «Масларова проти Болгарії» (заява №. 26966/10) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.

Популярные видео на YouTUBE

Материалы по теме

Самые важные новости

Чтобы не пропустить главные новости недели, подпишись на пятничную рассылку.