Calendar Icon

Війна на Донбасі: скільки витратила Україна за 5 років

Війна на Донбасі: скільки витратила Україна за 5 років
01.07.2019 12:53 (Обновлено 01.07.2019 в 12:57)
Роман Пагулич, «Радіо Свобода»

Уже 14 років українське Міністерство оборони щорічно публікує «Білу книгу». Це своєрідний звіт перед суспільством про те, що відбувалося в армії за рік.

Війна, пріоритети силовиків, закупівля і модернізація зброї та техніки. Думки експертів, а також факти і цифри зі звіту Міноборони та Генштабу – в матеріалі журналістів спеціального проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».

Війна на Донбасі триває 5 років і увесь цей час армія зазнає втрат. Лише минулого року близько восьмисот військовослужбовців отримали поранення. Сто тридцять три – загинули. Більшість – від куль снайперів, осколкових поранень і підривах на мінах.

В той же час, у звіті Міноборони України чисельність армії з початку війни не змінюється – чверть мільйона – це за законодавством. Хоча експерти зазначають, що бойові підрозділи – недоукомплектовані.

«Виходячи з тих заяв, які робив новопризначений начальник Генерального штабу, про які говорять військові експерти чи волонтери, то дійсно – в окремих частинах є велика недокомплектація особового складу. Те, про що не пишеться, і що важко виміряти в чисельних показниках – це ставлення до людини. І цей стандарт НАТО – ставлення до військовослужбовців, до їхніх родин – це, на мій погляд, є основний пріоритет», – вважає співдиректор програм зовнішньої політики і міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.

«Біла книга» Міністерства оборони України за 2018 рік

Згідно з даними «Білої книги», фінансування армії постійно зростає. Фактично військові отримали близько 95 мільярдів гривень. У порівнянні з 2017 роком, сума збільшилася на третину. Більше половини бюджету – заробітні плати. Чверть витрат – закупівля озброєння.

Михайло Самусь

«Ідеально було б, звичайно, щоб на озброєння і на інфраструктуру витрачалося більше 50%, а менше 50 – на утримання особового складу і, як-то кажуть, на «проїдання». До 2014 року, більше 90% йшло на «проїдання». У нас на озброєння і на військову техніку був абсолютний нуль, якісь гроші виділялися на інфраструктуру, і то невідомо куди вони дівалися. Я думаю, що вони зникали в певних кишенях», – зауважує експерт Центру дослідження армії, конверсії і роззброєння Михайло Самусь.

Сухопутні закупівлі у 2018 – найбільші

На що ж витратили кошти у 2018 році? Найдовший список закупівель – у сухопутних військах. Без уточнення калібрів, військові заявляють про «плюс» у понад півмільйона різноманітних боєприпасів, появу двох сотень протитанкових комплексів і ракет до них.

Також закуповують техніку: автомобільну – сотнями, і броньовану – десятками одиниць. Броня, як правило, ще радянська. Часто – різних модифікацій.

«Якщо закуповувати, наприклад, 5 зразків тих самих БТРів чи БМП, то для кожного з них потрібно створювати окремий запас запчастин. Це є великою проблемою. І в розвинутих, сучасних арміях, як правило, йде уніфікація. Тобто має бути не більше 2-3 зразків чи то літаків, чи то бронетехніки. І це той напрям, в якому Україна також має рухатися», – зазначає співдиректор програм зовнішньої політики і міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.

Військова авіація зросла

Авіація не залишилася без оновлення. ЗСУ отримали 75 безпілотних авіаційних комплексів. Окрім того, в закупівлях вказано 30 літаків та гвинтокрилів, але техніка не нова. Усе це – модернізації вертольотів сімейства «Мі» та літаків: штурмовиків Су-25 та винищувачів Су-27 і Міг-29.

Український штурмовик Су-25

«Це невеличке покращення. Воно певним чином допомагає льотчику, однак це не є тією суттєвою модернізацією, на яку повітряні сили очікують довгий час – встановлення системи супутникової навігації, покращення радіостанції і збільшення дальності РЛС. Хоча, в більшості, не завжди те, що модернізовано, працює, скажемо так, належним чином», – каже редактор інтернет-ресурсу militaryaviation.in.ua Денис Томенчук.

В цифрах кількість бортів зростає. Водночас, не усі з них у бойовій готовності – техніка виходить з ладу. Найчастіше – через вік, адже, до прикладу найновіші бойові літаки в Україні – 91 року випуску.

Український винищувач Су-27

«Можливість сучасної модернізації радянської авіатехніки без участі Російської Федерації – дуже мала. На мою думку, програма модернізації не буде реалізована. Тому потрібно приймати, в першу чергу, політичне рішення, якісь політичні домовленості щодо того, на що ми будемо міняти наші Міг-29 і Су-27 в першу чергу», – додає Томенчук.

Флот «на периферії»

УКраїнський флот, як і роки до цього, залишається на периферії. Розробляється береговий ракетний комплекс, флагман – фрегат «Гетьман Сагайдачний» відправили на модернізацію і усе ще чекають на американські катери класу «Айленд».

Фрегат "Гетьман Сагайдачний" біля причалу Одеського морського вокзалу, 2018 рік

«Флот, на жаль, з усіх родів і видів – найслабкіший і за всі 5 років йому приділяли уваги найменше, а все, що робилося – було направлено, в основному, на берегову компоненту морської піхоти, а це вже 2 бригади, а також берегові ракетно-артилерійські частини. В надводній компоненті або морській компоненті зроблено дуже мало», – каже голова правління «Українського мілітарного центру» Тарас Чмут.

Військові звітують про спільні навчання із НАТО, стверджують про фактично 100% виконання усіх планів на різноманітну підготовку, беруть на озброєння нові зразки устаткування. У той же час аналітики кажуть – у війська є кілька стратегічних цілей.

«Якщо казати про систему стримування, то це протиракетна оборона, це протиповітряна оборона і військово-морські сили. Далі, що важливо, і, на щастя, в нас йдуть розробки, – це система стримування через появу в складі збройних сил ракетних сил з великою дальністю», – зазначає експерт Центру дослідження армії, конверсії і роззброєння Михайло Самусь.

Систему протиповітряної оборони Україна відновлює своїми силами – повертає на чергування радянські розробки. Протиракетна оборона, флот, авіація – це ті галузі, в яких Україна, навряд чи зможе подужати своїми силами, без допомоги партнерів, прийняття вірних рішень командування і багаторічного фінансування стратегічних програм, зауважують спеціалісти.

Популярные видео на YouTUBE
загрузка...
Материалы по теме
А-9833,45 грн./литр
А-95+30,37 грн./литр
А-9529,02 грн./литр
А-9227,96 грн./литр
ДТ28,18 грн./литр
LPG12,71 грн./литр
Самые читаемые новости
Лучшие видео с YouTUBE
Популярные блоги
Погода и гороскоп
Автоновости