Національну екологічну мережу створили не для збереження, а для розграбування

Блоги

24.03.2017 08:40

Євген Лютер, «Facenews»

Блоги

Чому закони в сфері природно-заповідного фонду постійно порушують?

Я, Лютер Є.В., займаюся соціально-підприємницькою діяльністю на території Кінбурнського півострова з 2013 року. Це наметовий табір «Кінбурн Кемп» і благодійна організація «Нова Гілея».

В якості відпочиваючого я відвідую Косу протягом 15 років. Протягом всього цього часу я спостерігав, як поступово це унікальне місце перетворюється в помийну яму, в безконтрольну територію, де можна все. А особливо з 2014 року, коли Кінбурн почав залучати все більше туристів, хоч і інфраструктура абсолютно була не готова. Не було і немає елементарних урн в існуючому там Національному та Регіональному парках, покажчиків-карт, покажчиків «де Ви, що зустрінеться на маршруті і де можна залишити своє сміття». Крім цього, регулярно проводяться незаконні акції із зариблення, поглибленню дна водойм, спрямовані тільки на гучний піар.

Мої постійні зауваження з цього приводу призводили до багаторазових конфліктів з посадовими особами спочатку Регіонального парку «Кінбурнська коса», а в подальшому і Нацпарку «Білобережжя Святослава». Це призвело до того, що такі як я, активно налаштовані громадяни, стали дуже незручними для чиновників, які не хочуть розголосу своєї незаконної діяльності і повної безгосподарності.

І це спонукало мене і небайдужих до природи рідного краю людей зайнятися поглибленим вивченням цього питання, а саме: чому так відбувається? Зайнялися вивченням нормативних документів, які повинні давати право даним чиновникам використовувати ці території.

Почалося все з проектів організації території Регіонального і Національного парків (саме цей проект регламентує роботу Національного і Регіонального парку). На сьогодні його немає.

Законодавче регулювання

Указ Президента «Про створення НПП» Білобережжя Святослава «1. Створити на території Очаківського та Березанського районів Миколаївської області національний природний парк «Білобережжя Святослава».

розроблення у 2010-2012 роках та затвердження в установленому порядку Проекту організації території національного природного парку «Білобережжя Святослава», охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об'єктів.

Вже 2017 рік, а проектів немає.

У ст. 12 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» йдеться:

«Спеціальні адміністрації здійснюють управління територіями та об'єктами природно-заповідного фонду відповідно до положень про території та об'єкти природно-заповідного фонду і проектів організації територій та об'єктів природно-заповідного фонду».

У ст. 14 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» йдеться про те, що цим проектом розробляється план парків на 5 років – уся їх діяльність та фінансування:

«З метою визначення та обґрунтування заходів щодо провадження відповідно до законодавства та вимог міжнародних договорів природоохоронної, науково-дослідної, рекреаційної, господарської діяльності, охорони, відтворення та використання природних комплексів та об'єктів, які передбачається здійснити протягом п'яти років, а також стратегії розвитку об'єкта природно-заповідного фонду на десять років розробляється проект організації території об'єкта природно-заповідного фонду».

Стаття 21. Структура території та вимоги щодо охорони природних комплексів та об'єктів національних природних парків.

Зонування території національного природного парку, рекреаційна та інша діяльність на його території провадяться відповідно до Положення про національний природний парк та Проекту організації території національного природного парку (про проект замовчують, мовляв, робиться, - Авт.) охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об'єктів, що затверджується центральним органом виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища.

Але ні в якому разі, як каже Адміністрація Національного парку, згідно з Указом та з Положенням (ввівши в оману громадськість, органи державної влади).

Стаття 52. Попередній розгляд клопотань про створення чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

У разі схвалення клопотань центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища та його органами на місцях, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища проводиться їх погодження з власниками та первинними користувачами природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання.

(Частина друга статті 52 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3530-VI ( 3530-17 ) від 16.06.2011)

На підставі результатів погодження клопотань центральний орган виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища забезпечує розробку спеціалізованими проектними та науковими установами проектів створення природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, заказників, пам'яток природи, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

Під ці статі Закону наказом Мінприроди України від 06.07.2005 року затверджене Положення про Проект організації території об'єктів Природно-заповідного фонду.

Вимоги цього Положення є обов'язковими під час розроблення, затвердження та впровадження Проекту організації території.

В даному Проекті формуються плани роботи всіх підрозділів заповідника, які подаються в проектну організацію з урахуванням проведення цих робіт протягом п’яти років. Це охорона, наукова діяльність, господарська, рекреаційна ті інші. Під ці види робіт формується кошторис. Процес повинен бути таким: розробили проект, відповідно до наданих планів робіт, отримали гроші, виконали плани та відзвітували – витрачені гроші повинні збігатись із планами виконаних робіт, та не можуть витрачатись за не цільовим призначенням.

У даних парків таких проектів немає та не було. Ми отримали офіційні відповіді з Міністерства екології на свої запити на наявність у парків України документів. Розбираємось, чому так виходить: відсутність грошей або некомпетентність посадових осіб даних організацій. У кожного співробітника є посадова інструкція. повинні подаватись плани роботи на начальника відділу та начальника відділу формує план на рік (подавати у таблицях), потім подається в головний апарат та розроблюється загальний план та кошторис).

З 2009 року по 2016 рік скільки НПП отримав коштів та куди вони поділись? Так саме і Регіональний парк «Кінбурнська коса» з 1992 по 2016 рік. Відсутність даного проекту призводить до нецільового використання коштів, які виділяються державою, та неефективності їх використання. Це унеможливлює подальший розвиток та інвестування зацікавленими особами коштів у розвиток інфраструктури об'єктів заповідного фонду у законному руслі.

Надходження грошей від розвитку рекреаційної та господарської діяльності допомогли б парку функціонувати на повну потужність, незалежно від державних коштів. А також це дало б можливість створити багато нових робочих місць для місцевого населення. Яких зараз практично немає, населення майже без роботи.

Протягом багатьох років дані парки не розробляли ліміти на поводження з відходами, які є обов'язковими для всіх підприємств та організацій, які ведуть господарську діяльність, що призвело до вироблення відпочиваючими на території парків сотні, а то і тисячі тон особливо небезпечних відходів (пластик, резина, люмінесцентні лампи тощо), основна маса відходів, за відсутністю лімітів, закопується в землю в прибережно-захисних та водоохоронних зонах. Спалюється. Продукти розпаду даних відходів призводять до утворення хімічно-небезпечних речовин, що потрапляють до ґрунтових вод та несуть в собі загрозу здоров'ю та життю громадян, що приїжджають оздоровитися на Кінбурнську косу. Але це ще не все – з півсотні громадських вбиралень (дерев’яних туалетів), які знаходяться у водоохоронній зоні (уздовж усього узбережжя). Ями даних вбиралень, по мірі заповнення нечистотами, закопуються, а рядом викопується нова яма і все починається спочатку).

А це все можна було замінити біо-туалетами, та ще і заробляти на цьому гроші. А охорона парку може контролювати (разом з працівниками правоохоронних органів) недопущення відпочиваючими справляння потреб в не відведених для цього місцях.

Окремо ми з колегами Благодійної організації «Нова Гілея» проїхали по різним областям України, де відвідали ряд установ та об'єктів природно-заповідного фонду України. При спілкуванні з працівниками даних установ та місцевими мешканцями з'ясувалося, що території та об'єкти ПЗФ використовуються здебільшого для незаконного збагачення посадових осіб заповідних установ та інших «зацікавлених» у пограбуванні заповідного фонду України громадян. З'ясувалося, що на заповідних територіях північно-західного регіону процвітає нелегальний, але добре організований та централізований збір цінних видів грибів, ягід, лісних горіхів, лікарських трав, порубка деревини, видобуток бурштину та інші види протизаконної діяльності. При цьому, в процесі здійснення незаконної діяльності окремими особами та групами людей знищуються рідкі види рослин, що занесені до Зеленої книги України, та «ареали проживання» тварин та птахів, занесених до Червоної книги України.

У центральному та південному регіонах України ситуація трохи інша, але не в кращому сенсі: іде таке ж тотальне пограбування природних ресурсів на територіях ПЗФ, тільки іншого напрямку, а саме – видобутку піску, водних біоресурсів. Ця «зараза» швидкого збагачення на унікальній природі нашого краю не оминула деяких посадових осіб та інших зацікавлених у цьому громадян і наші природні парки.

Так, в весняно-осінню пору, на території парків в'їжджають тисячі мешканців інших сіл та не рідко і областей з метою незаконного збагачення на збиранні цінних видів грибів. На територіях парків організовані скупки білих грибів, які вивозять за заповідні території тонами.

Ці гриби переробляються та продаються за кордон за великі гроші. Але це не все: біда в тому, що після цих «горе-збирачів» залишаються перекопані вщент тисячі гектарів земельного покриву, земель що знаходяться під особливою охороною держави. Збитки, нанесені природі такою варварською діяльністю, неможливо охватити розумом. То ж про яку охорону природи ми можемо казати, тільки дивлячись на вищевказане?

Я вже не кажу про інші види видобутків. А це десятки мільйонів гривень збитків для ПЗФ. Цим грубо порушуються норми статті 9-1 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України»:

«... Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення здійснюється на підставі дозволів, що видаються органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим та територіальними органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища».

Центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища є Міністерство екології та природних ресурсів України, а його органами на місцях були Державні управління з охорони навколишнього природного середовища в областях. Але у 2013 році у зв'язку з боротьбою щодо дублюючих функцій державних установ, данні управління були анульовані.

Деякі функції щодо дозвільного характеру взяли на себе Управління екології при обласних адміністраціях. Але Управління екології приобласній адміністрації не є правонаступниками Управління екології Мінприроди. Одних анулювали, а в області залишились. А в законі прописано, хто повинен давати дозволи - Мінприроди. Управління в області не є органом Мінприроди.

Минуло сім років.

Потім, не маючи проектної документації, згідно чинного законодавства (науково-біологічне обґрунтування на проведення днопоглиблювальних робіт) на проведення гідромеханічних робіт на території ПЗФ шляхом риття каналів спеціалізованою технікою для з'єднання озера та Дніпро-Бузького лиману. Таким чином знову порушили закон про ПЗФ.

У 2016 році на території ПЗФ, за ініціативою спеціальної адміністрації парку та її безпосередньої участі в даному заході, було проведення вселення водних біоресурсів без відповідних дозвільних документів, що могло призвести або призвело до зараження або знищенню інших біоресурсів, що живуть в акваторії ПЗ об'єкту. Дані дії посадових осіб Нацпарку могли призвести до значного погіршення екологічного стану даних водойм. В подальшому ми вважаємо, що подібні піар-акції несуть безпосередню загрозу навколишньому середовищу.

Хто веде наукову діяльність? Якиям чином, якщо немає проекту? Що вони пишуть в літописі? На всіх нарадах доповідають, що у них все добре. Хто вивчає? На чому їздять? Звідки гроші на це? Де плани робіт?

Охорона територій НПП та РЛП

В Законі України «Про природно-заповідний фонд» вказано:

Стаття 60. Організація охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду

Охорона природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, а також ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, а також регіональних ландшафтних парків, управління якими здійснюється спеціальними адміністраціями, покладається на служби їх охорони, які входять до складу служби державної охорони природно-заповідного фонду України. Положення про службу державної охорони природно-заповідного фонду України затверджується Кабінетом міністрів України.

Саме цікаве в тому:

Стаття 61. Склад і повноваження служби державної охорони природно-заповідного фонду України

{ Назва статті 61 в редакції Закону N 1826-VI ( 1826-17 ) від 21.01.2010 }

Служба державної охорони природно-заповідного фонду України має статус правоохоронного органу. Порядок діяльності служби державної охорони природно-заповідного фонду України, а також перелік підрозділів і посад працівників, які входять до її складу, визначаються Кабінетом міністрів України. Служби державної охорони на місцях очолюють керівники адміністрацій територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Тобто Служба здійснює Держконтроль (згідно ЗУ про ПЗФ, ст.62) згідно з наказом міністра від 10.09.08 №464-порядок організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання.

Порядок здійснення держконтролю визначається Кабміном. Цієї постанови немає. Про що далі можна говорити?

Вся національна екологічна мережа України була створена не для збереження і цивілізованого використання, а для розграбування. Такий же і штат набирають.

Велика частка людей, що є адміністрацією парків, не відповідають критеріям, кваліфікаційним вимогам до посадових осіб природно-заповідного фонду, затвердженим Міністерствами соціальної політики та екології.

Через систематичне порушення закону в сфері природно-заповідного фонду ми будемо вимагати проведення круглого столу з представниками Міністерства екології та громадськості і проведення фінансово-господарської ревізії фінансовою інспекцією та прокуратурою по кожному національному та регіональному парку.