Чому Британія не піде на жорсткі кроки проти Росії

Блоги

21.03.2018 15:02

Гуллівер Крег, «ТСН»

Блоги

​Може здатися, що британці об’єдналися у своєму засудженні дій Кремля, проте ця єдність є дуже хиткою.

Я не знаю, який вплив спроба вбивства Сергія Скрипаля в Британії 4 березня мала на рейтинг Володимира Путіна під час так званих виборів цієї неділі. Скоріше за все, це збільшило його популярність. Імовірно, це також підвищило рейтинг Терези Мей.

Нова криза нарешті дала британському прем’єр-міністру шанс вийти з замкненого кола Brexit та розібратися з чимось іншим. Навіть відповідно до державних досліджень Brexit вважають величезною катастрофою. Утім, у Мей немає іншого вибору, окрім як продовжувати переговори щодо нього, при цьому не отримуючи жодної підтримки ні від громадськості (і тієї, яка за, і тієї, яка проти виходу Британії з ЄС), ні від власної партії, яка відчайдушно хоче позбутися прем’єр-міністра після провальної виборчої кампанії 2017 року (партія втратила більшість місць у парламенті і тепер чіпляється за владу тільки завдяки підтримці з боку північно-ірландських радикалів).

У Британії виникло справжнє обурення з приводу атаки на Скрипаля, тому коли Мей жорстко виступила, вказуючи пальцем на Кремль і заявляючи, що Велика Британія не буде терпіти подібних дій на своїй території, більша частина нації її підтримала. Експерти та розвідувальні органи дійшли висновку, що до нервово-паралітичної речовини, яку було використано для здійснення атаки, має безспосереднє відношення Росія або люди, близькі до неї. Нічого подібного не використовували в Європі від Другої світової війни. Окрім Скрипаля та його дочки, постраждав ще один поліцейський та 18 пересічних британців, цілком сторонніх до справи, і увесь Солсбері — гарне містечко з відомим собором — травмований тим, що сталося.

Британці, мабуть, ще більше підозрюють путінську Росію, ніж інші країни Західної Європи, оскільки низка вбивств та підозр у вбивствах мали місце саме в Британії після приходу до влади Путіна. Видання Buzzfeed повідомляло, що американські розвідники пов’язують щонайменше 14 підозрілих смертей у Британії протягом останніх років із російськими агентами. Найбільш резонансне вбивство, звичайно, було пов’язане з ім’ям Олександра Литвиненка 2006 року. Згідно з офіційним висновком, колишній співробітник ФСБ був отруєний полонієм (що технічно є ядерною атакою, першою від часів Нагасакі) під час атаки, яка, "дуже ймовірно", була здійснена на замовлення самого Путіна.

Мей чітко розуміє, що стійка жорстка позиція проти Росії зіграє по нотах з громадськістю та відволікатиме її від Brexit. Однак, поки що її дії здаються слабшими за її риторику. Британія вислала 23 російських дипломати, що змусило Москву відреагувати за принципом "око за око" та закрити Британську Pаду — інструмент м'якої влади — у Росії.

Уряд заявляє, що найближчим часом він оголосить про подальші дії. Утім, не ясно, чи буде Мей достатньо сміливою, щоб вдатися до одного з заходів, який рекомендують експерти. Перший з них — закрити двері для грошей Путіна. Багаті росіяни володіють власністю на десятки мільярдів фунтів стерлінгів у Великій Британії. Звідки вони отримали всі ці гроші? Якщо вони не можуть пояснити їхнє походження, ми повинні їх вигнати. А також вигнати їхніх дітей з наших престижних шкіл та університетів. Ось це справді може мати якийсь ефект, вважають прихильники першого заходу проти Росії.

Другий захід — це бойкот Чемпіонату cвіту з футболу, фінал якого має відбутися в Росії цього літа. Тобто йдеться не лише про те, щоб не відправляти офіційну делегацію від країни, про що вже заявила Мей, а також не посилати команду. Скоріше за все, це принизить Путіна та зіпсує його Чемпіонат (крім того, це також стане додатковим бонусом для англійців, яким не доведеться з приниженням спостерігати, як їхня країна знову програє якійсь маленькій країні на кшталт Ісландії).

Проте, здається, жодне з цих рішень не буде ухвалене. Зрозуміло, що існують значні фінансові інтереси, по яким такі дії завдадуть значного удару. Впливові фінансисти Великої Британії, мабуть, не можуть прийняти ідею, що Сіті (великий діловий і фінансовий район в центрі Лондона, один із найбільших у світі — ред.) втратить російську готівку. У футбол вливаються настільки великі гроші, що величезна кількість людей і компаній постраждають від цього рішення Англії з її незліченними міжнародними угодами з реклами, телевізійними правами та торгівлею.

Ті, кому загрожують фінансові збитки, разом з російським урядом, цілком можуть використати свій фінансовий та політичний вплив, щоб змінити громадську думку з її нинішньої підтримки дій проти Росії.

Реакція прем'єр-міністра на справу Скрипаля сильно суперечила реакції лідера опозиційної Лейбористської партії, найбільшого представника політичного лівого крила Джеремі Корбіна. Корбіна критикували з усіх сторін, у тому числі і його власна партія, за те, що він не спромігся засудити Росію за спробу вбивства. Замість цього Корбін казав загальні фрази про повагу до процедур ООН, збереження діалогу і що не варто поспішати з висновками.

Деякі критики Корбіна припустили, що він є пропутінським. Один сатирик припустив, що Путін може тепер покликати Семуса Мілна до Москви у рамках заходів протидії Британії. Деякі підозрюють Мілна, директора з комунікацій Корбіна, у тому, що він перебуває на утриманні Кремля. Мілн писав скандальні неякісні антиукраїнські матеріали на передовиці The Guardian під час і після Майдану і в тому числі назвав анексію Криму "оборонною".

Проте найбільш імовірною причиною слабкої реакції Корбіна є не секретна підтримка з боку Путіна, а просто наївність і погані політичні судження. Він зробив порівняння між розвідувальними підходами, що використовуються урядом сьогодні, й тими, які використовувалися для обґрунтування катастрофічного вторгнення 2003 року в Ірак. Ймовірно, він не бачить різниці між тими обставинами і сучасними.

Здається, що після всіх цих років Корбін не зрозумів, як ведеться путінська гра: протестувати Захід шляхом вчинення злочинів так, щоб зробити очевидним, хто за цим стоїть, але тим не менш категорично заперечувати будь-які правопорушення. У будь-якій західній демократії завжди є люди, які вважають, що їхній уряд та США систематично їм брешуть. Ті, хто поширюють антисанкційні повідомлення в медіа, в тому числі Russia Today (де Корбін був частим гостем), точно знають, як цим маніпулювати.

Корбін дуже зручний ідіот для таких людей. Він корисний, тому що й сам робить деякі важливі дії — наприклад, закликаючи провести розслідування щодо понад 800 тисяч фунтів стерлінгів у вигляді благодійності для Консервативної партії (партії Терези Мей), що прийшли з Росії. Загалом, багато британців, які ставлять під сумнів його судження з міжнародних питань, усе одно підтримують його ліву позицію щодо економічної та соціальної політики, яка є альтернативою до зменшень витрат, втілених консерваторами, від чого сильно постраждали громадські послуги, а бідні громадяни втратили необхідну допомогу.

Існують й інші аргументи, які, на мою думку, можна використати проти уряду, якщо він запровадить більш жорсткі дії через цю справу. Сергій Скрипаль був подвійним агентом. Хіба він сам, разом із британськими секретними службами, не несе відповідальності за те, що піддав небезпеці людей міста Солсбері? Якщо він віддав настільки конфіденційну інформацію, що так розгнівав Росію, то чому Британія не надала йому кращого захисту? Чому він не ховався під новою особистістю? Шпигунська робота — це, зрештою, брудна справа. Такі запитання можна поставити. Також ті британці, які досі (може бути, з мазохізму) люблять спостерігати за тим, як Англія вилітає з Кубків світу, можуть запитати, чому їх мають лишати цього задоволення, якщо ніхто з них не винен у нинішніх подіях.

І хоча зараз здається, що вся нація, крім Джеремі Корбіна та його найбільших шанувальників та партнерів, об'єднується, голосно засуджуючи Росію за її злочинні дії, я боюся, що ця єдність може швидко зникнути, якщо Британія піде на реальні кроки.