28 березня румунські політики і громадські діячі очікували на рішення Вищої ради магістратури. Орган, що призначає на посади у юстиції, вирішував, чи достойна 42-річна колишня професійна баскетболістка і, водночас – не менш професійний прокурор, у другий раз очолити Національну антикорупційну дирекцію (DNA). Коли повідомили результати, то стало зрозуміло, що за продовження ще на три роки мандату Лаури Ковеші проголосували всі члени ради без виключення. Очевидна оцінка успіхів у боротьбі з чумою румунського суспільства – корупцією.
За місяць до остаточного рішення про її перепризначення, Лаура Ковеші представляла доповідь про роботу очолюваної нею інституції за 2015 рік. Її слухали президент країни Клаус Йоганніс, що був обраний на хвилі антикорупційної кампанії і прем’єр Дачіан Чолош, якого призначили тимчасово очолювати уряд через відставку і корупційні обвинувачення попередника. Дирекція у минулому році викрила хабарів на 431 млн. євро. «Найбільші показники з часу заснування інституції», – почала Ковеші. Сума рівна тій, що збираються витратити на будівництво нових автомагістралей.
Але це був лише початок доповіді. Найцікавіше було далі – розповідь про справи, фігурантами яких стали впливові, могутні і знамениті. Рік почався з арешту депутата Єлени Удря, яскравої блондинки й улюблениці колишнього президента Басеску. Продовжився судовим вироком колишньому міністру молоді Моніці Рідзі і справою проти мера Бухареста. А закінчився гучним обвинуваченням проти прем’єра Віктора Понти. Всього DNA довів до суду провадження проти 1250 осіб. Проти 5 міністрів, 5 сенаторів і 16 депутатів – знову більше ніж будь коли.
В останні кілька років телевізійні камери безперервно націлені на двері офісу по столичній вулиці Штірбей Воде, очікуючи моменту, коли можна буде сфотографувати нових фігурантів. Саме там знаходиться кабінет Лаури Ковеші у штаб-квартирі DNA, чиї методи супротивники – від лівого Віктора Понти до правого медіамагната Дана Войкулеску – називають «сталінськими» і порівнюють з комуністичною спецслужбою «Секурітате».
Не хочете — змусимо
Подібно до України, головною проблемою Румунії завжди вважалася корупція. На момент вступу до ЕС у 2007 році країна ділила з Болгарією останнє місце серед його членів в індексі сприйняття корупції, складеному Transparency International. Сьогодні їй поступається не тільки Болгарія, а навіть такі старожили союзу як Італія. Яким же чином країні з давньою історією інституційної корупції вдалося пройти цей шлях?
Коли на початку 2000-х тільки зайшла мова про вступ країни до ЕС питання про корупцію звичайно стало руба. А у 2007 році, вже після вступу, був створений спеціальний Механізм співпраці та верифікації ЕС, що опікується тільки румунською та болгарською «проблемою».
Та початковий тиск був направлений на створення незалежних інституцій, що б займалися боротьбою з корупцією. У 2002 році уряд країни видав надзвичайний указ, яким через реорганізацію антикорупційного підрозділу Генпрокуратури створив Національну антикорупційну дирекцію – щось схоже на поєднання наших спеціалізованої прокуратури та НАБУ в одному органі, на створення яких вітчизняний політичний клас теж вимушений був піти багато у чому під ЄСівським тиском.
Формально, румунська DNA є частиною структури Генеральної прокуратури, але повністю автономна від неї. Подібний статус ще має Дирекція по боротьбі з оргзлочинністю та тероризмом, головного прокурора якої Аліну Біку теж нещодавно було заарештовано. Специфічне положення DNA, не схоже на українське, пов’язане з дещо іншою системою органів юстиції у країні. Як відомо, в Україні окрім НАБУ, що займається розслідуваннями – є ще спеціалізована (теж автономна) прокуратура, що займається процесуальним керівництвом. Румунська ж дирекція сама веде процесуальний супровід всіх справ.
Що логічно, очолює дирекцію головний прокурор, посада якого еквівалентна посаді першого заступника генпрокурора. У нього є двоє заступників, прирівняних до простих заступників генпрокурора. Головного прокурора DNA призначає президент за пропозицією міністра юстиції та за схваленням Вищої ради магістратури на три роки. Свою посаду головний борець з корупцією може обіймати не більше двох термінів. Процедура призначення на відміну від української, не передбачає спеціального конкурсу.
Загальний штат органу складається з 538 осіб, з яких 135– прокурори. А 168 — поліцейські. Так, саме поліцейські, бо у підпорядкуванні органу знаходяться службовці карного розшуку, що виконують лише накази прокурорів дирекції – це прямо вказано у ст. 10 надзвичайного урядового указу. Поліцейські переводяться у розпорядження DNA рішенням міністра внутрішніх справ, за пропозицією глави антикорупційного органу. Окрім поліцейських на дирекцію працює близько 55 експертів у фінансовій, економічній, IT галузях, що мають статус державних службовців.
До компетенції DNA входить розслідування справ щодо корупційних правопорушень вчинених всіма основними посадовцями країни або державних компаній, крім президента – їх довгий перелік займає значну частину тексту надзвичайного указу. Але не обов’язково бути посадовцем, щоб опинитись під ковпаком дирекції. Якщо ви нанесли державі шкоди на суму, більшу 200 тисяч євро, або ж взяли хабара на суму 10 тисяч і більше, то очікуйте до себе інтересу прокурорів. Ну або, якщо провернете схему з єврофондами.
DNA також має право на прослуховування за рішенням судді, строком не більше чотирьох місяців. З часу президентства Басеску дирекція для цього активно користувалася допомогою Румунської служби розвідки, наражаючи себе на постійну політичну критику. У березні цього року вона була позбавлена такої допомоги рішенням Конституційного суду. Надзвичайний указ надає дирекції повноваження для захисту свідків. А фігурантам справ обіцяє, що у разі співпраці з антикорупційними прокурорами, їм можуть зменшити покарання в половину.
Щоб орган міг виконувати свої функції якнайефективніше, забезпечена і його фінансова незалежність. Він має окремий від Генпрокуратури бюджет з гарантованим мінімумом. Зарплатня для прокурорів дирекції та суддів, що займаються її справами на 40% більша загальної ставки.
Буква і дух
Але буква правових актів сама по собі не народжує ефективних інституцій. Вона лише дає шанс на це. Не всі країни ним скористались: Молдова, Болгарія, Македонія теж створили подібні бюро, але вони все ще не працюють як належне. Інша справа – Румунія.
За успіхами DNA останнього часу стоять три фактори.
Перший – правильні люди на правильних місцях. Перші кроки дирекції були доволі несміливими. Орган волів займатися тими, хто отримує маленькі хабарі, а не депутатами, суддями або міністрами. Частково це пов’язують з тим, що новій інституції треба було набратися досвіду. Але не менш важливою була особа першого головного прокурора, що не любив гучних справ і не хотів опинитися під вогнем критики політиків.Його наступник, Даніел Морарь, що був призначений вже новим президентом Траяном Басеску за пропозицією міністра юстиції Моніки Маковей, таки опинився під цим вогнем, але той його не злякав. Жертвами стали колишній соціал-демократичний прем’єр Адріан Нестасе, міністри, судді, державні секретарі та депутати. Дирекцію постійно обвинувачували у політичних розправах. І ці обвинувачення звичайно нікуди не зникли після того, як Лаура Ковеші, що прийшла слідом, подвоїла активність у переслідуванні посадовців і політиків. Зате підтримка громадської думки росла пропорційно з кожним роком.
Другим фактором став тиск громадськості, що використовувала у якості союзника ЕС. Користуючись вимогами, що були взяті на себе країною при вступі до союзу, громадські організації Румунії розгорнули активну кампанію підтримки ефективності нових антикорупційних інститутів. Одночасно проводячи громадські розслідування корупції у владних кабінетах, ініціюючи акції протесту, та воюючи з парламентом. Моніка Маковей, один з авторів реформи правосуддя і антикорупційної реформи, до свого призначення міністром юстиції у 2004 році і вступу до партії президента Басеску, сама була незалежним громадським антикорупційним активістом.
І останнім, але не за важливістю, фактором стала поступова втрата монополії традиційних партійних еліт країни, успадкованих країною з комуністичних часів. Президентство Басеску (2004–2014 роках), що постійно конфліктував з парламентом або урядом, стало багато у чому початковим етапом справжньої антикорупційної боротьби в країні. Навіть попри те, що за розповсюдженою думкою, його антикоруційна риторика була пустою, направленою проти опонентів або для задоволення США. А наближені до нього люди самі виявилися корупціонерами.
Саме у цей період на сцену вийшли і Морарь, і Маковей, і Ковеші, яка до свого призначення у Дирекцію встигла побути генпрокурором. А постійні війни між гілками влади підірвали легітимність найбільших партій та їх діячів, що зробило антикорупційну боротьбу легшою.Аліна Мунжіу-Піппіді, голова Румунського академічного товариства, в недавньому інтерв’ю зазначила, що падіння довіри до двох головних румунських партій в останні роки, постійна війна між ними призвели до руйнації пакту всередині «міжпартійної мафії», за яким еліти спокійно правили країною, розраховуючи на недоторканність і купляючи суддів з прокурорами. Навіть якщо ці партії залишаються найпопулярнішими у країні.
Велика риба вражає більше
Сама робота Антикорупційної дирекції підживлює новий політичний клімат. В останні роки роботи Лаури Ковеші органу за опитуваннями довіряє до 60–70% румунів. Але гучні справи, подібні до суду над колишнім прем’єром Понтою, не тільки підвищують авторитет органу. Вони впливають і на сприйняття корупції у країні, що добре демонструє динаміка індексу від Transparency International. Румуни бачать, що закон справді може бити не тільки по клерках. Питання строгості методів і закиди у можливій упередженості – для них другорядні речі, коли мова про очевидне.
Чи є вже ці фактори у нас? Питання відкрите. Але важливий урок для України у тому, що боротьба з корупцією на середній та нижній ланках може бути скільки завгодно активною, та цього мало. Хоч така корупція і справді найбільше впливає на щоденне життя простих людей, але найбільше символічне значення мають арешти тих, кого всі вважають недоторканними, бо саме ці люди, сидячи на вершині, і формують сприйняття.
Автор: Громадська ініціатива "Комірець"(Політика, аналітика, прогнози, інсайди)