Показники вакцинації дітей катастрофічно впали по всім небезпечним хворобам, що вже викликало різке погіршення епідеміологічної ситуації.
Захворюваність на кір у порівнянні з попередніми роками зросла у 70 разів! Всього лише за 11 місяців минулого року в Україні було зареєстровано 2381 випадок кору. Вперше за багато останніх років знову є летальні випадки не тільки серед дітей, але й серед дорослих.
Але спалах епідемії кору — мінімальна проблема, яка може сьогодні виникнути. Адже паралельно погіршується ситуація і з іншими небезпечними хворобами. Захворюваність на кашлюк зросла на 30%, збільшується кількість випадків правцю. На черзі — спалах захворюваності на більш страшні хвороби — дифтерію та поліомієліт, які призводять до інвалідності, а в окремих випадках — і до смерті хворих.
Проблема, яка склалася з недовакцинацією українців вже становить загрозу національній безпеці, а Україну віднесли до країн, які небажано відвідувати через високий ризик заразитися на небезпечні захворювання, на які у Європі вже давно не хворіють.
Причина такої ситуації очевидна: рівень вакцинації дітей в Україні — один з найнижчих у світі. І якщо ми досі не захлинулися в страшних епідеміях, то це лише заслуга попередніх років, коли рівень вакцинації сягав 90-100% і хвороби були тимчасово придушені.
Але ресурс вичерпується, і щороку народжуються сотні тисяч нових українців, які не мають жодного імунітету проти кашлюка, дифтерії, правця, поліомієліту, кору, паротиту, краснухи, гепатиту В, туберкульозу та гемофільної інфекції.
Сьогодні за рівнем вакцинації ми знаходимося на одному рівні з такими країнами, як Сирія, Сомалі, Центральноафриканська Республіка, Чад, Екваторіальна Гвінея, Нігерія, та Південний Судан. Всі інші країни в світі мають кращі показники, а у США та Європі вакциновані від 95% до 100% дітей.
В Україні ж якщо ще в 2008 році щепленнями з какшлюку, дифтерії та правцю були охоплені 90,5% дітей, то у 2017 році вакцинацію отримали лише 47,5% дітей. Падіння майже вдвічі.
Така сама картина спостерігається і з поліомієлітом — за дев’ять років падіння з 90,9% до 47,4%.
З щепленнями проти гемофільної інфекції, яка призводить до менінгіту, пневмонії та інших смертельних ускладнень ситуація ще гірше — охоплення щепленнями скоротилося з 80,6% до 30,8%.
Останніми місяцями ускладнилася проблема з менінгококковою інфекцією, що викликає небезпечні ускладнення, смертність від яких становить до 90%. У цьому році вже зареєстровано кілька смертей у дітей, і лікарі з жахом чекають на розвиток ситуації. Вакцина від цього захворювання наразі відсутня в Україні, а МОЗ не проводить якісно роз’яснювальну роботу щодо необхідності вакцинації від цього захворювання.
Ми стрімко скотилися до рівня найбільш відсталих країн світу і повертаємося у середньовіччя. Що буде робити влада у разі спалаху дифтерії? Адже дифтерійної сироватки в Україні просто немає!
Причини катастрофічного стану з щепленнями в Україні вже давно не є секретом.
Головна з них — недостатнє постачання вакцин. Керівництво МОЗ досі не спромоглося закупити вакцини з тих 6 млрд. гривень, які були виділені у 2017 році з бюджету на ці потреби. За 2016 рік закуплено лише 40% препаратів з виділених 4 млрд. гривень.
Люди масово звертаються до мене через відсутність вакцин та сироваток, я пишу листи до керівництва МОЗ та правоохоронних органів, але чиновники відверто саботують вакцинацію населення.
В результаті люди вимушені йти до приватних закладів та вакцинуватися за власні кошти, а влада, таким чином, знімає з себе відповідальність за життя і здоров’я громадян.
В той же час гроші, виділені державою на закупівлю вакцин та сироваток, лежать на депозитних рахунках за кордоном, і ніхто не несе за це відповідальності. Адже міністрі охорони здоров’я в нас немає вже понад півтора роки.
У держави взагалі відсутній будь-який стратегічний план з імунопрофілактики. Складається враження, що питання охорони здоров’я українців не цікавить владу взагалі.
Але не тільки влада винна у ситуації, що склалася. Через “страшилки” у ЗМІ та власну безвідповідальність батьки дітей масово відмовляються від щеплень для малюків.
Їм повезло: більшість з них ніколи в житті не бачили дифтерії, поліомієліту, правцю та інших страшних хвороб через те, що до кінця 2010-х років рівень вакцинації був високим і спалахи епідемій були неможливими.
Але ситуація різко змінилася, і сьогодні епідемічна катастрофа — питання лише часу та випадку.
І якщо МОЗ терміново не виправить ситуацію і не запропонує ясний та чіткий план з імунопрофілактики — на нас разом з війною та кризою очікуватиме не менш страшне випробування — спалах смертельних епідемій.