При неякісній мобілізації, коли чоловік має право на відстрочку або у нього серйозні проблеми зі здоров'ям, на цю людину витрачають ресурс, а потім списують зі служби. На це звернула увагу військова омбудсменка Ольга Решетилова в інтерв'ю РБК-Україна.
"Я вже давно кажу: треба порахувати, скільки нам коштує неякісна мобілізація. Коли чоловік має законне право на відстрочку або явні проблеми зі здоров'ям, але він мобілізований, на нього витрачений ресурс, як мінімум, на його забезпечення. Його командир і командир військової частини витрачають час, щоб його списати потім з війська. Усе це - використання ресурсу, якого в армії дуже мало", - наголосила вона.
За словами омбудсменки, в такому випадку людина отримує оздоровчі кошти, може полікуватися за рахунок держави. Крім того, на нього витрачають гроші в навчальному центрі чи у військовій частині, мовляв, є велике питання щодо використання ресурсів.
Читайте також: На 40–60 людей — лише 3 кружки та 8 металевих тарілок: фото з Ужгородського ТЦК шокували мережу
Водночас вона запропонувала шляхи його вирішення.
"Перше – це усвідомлення наших європейських партнерів про те, що українське військо – це європейське військо і захист європейського кордону. Друге – це оптимізація наших внутрішніх процесів. Третє – готовність суспільства жертвувати своїми соціальними благами на користь захисту держави, на користь військовослужбовців", - сказала вона.
На думку Решетилової, коли вирішимо ці три основні проблеми, то будемо готові переглянути грошове забезпечення військовослужбовців:
"Це не швидко. Я як людина, яка прийшла із громадянського суспільства, уявляла, що все можна вирішити швидко. Але на другий рік після призначення на посаду бачу, як усе працює, і вже звикла всім говорити, що це швидко не буде".
Вона розповіла, що є різні скарги на грошове забезпечення, є питання з бойовими виплатами, зокрема, якщо невчасно подана інформація, то військовий може не отримати бойових.
"У таких випадках ми теж розбираємось. Є скарга загалом всього війська на недостатній рівень грошового забезпечення, і це окрема історія. Про це вже багато говорили, але коли військовослужбовець в тилу отримує менше, ніж охоронець у супермаркеті, то зрозуміло, що це неприйнятно", - підкреслила Решетилова.
Вона наголосила, що питання в іншому: чи може зараз держава собі дозволити перегляд грошового забезпечення?
"На рівні ЄС досі ведуться дискусії про виділення Україні обіцяних 90 мільярдів євро, в які Україна заклала, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців. І я абсолютно підтримую позицію нашого уряду про те, що Європа має сприймати це як плату за власну безпеку. Українське військо є щитом Європи і, очевидно, за це треба платити, поки ми захищаємо європейські кордони", - сказала Решетилова.
За її словами, прикро дивитися на всі ці дискусії в ЄС і розуміти, яку ціну платить українське військо й наскільки жалюгідне це грошове забезпечення.
Омбудсменка повідомила, що команда міністра оборони має намір провести внутрішній аудит в українському війську: хто де, на яких посадах і чим займається, наскільки ефективне застосування кожного. Вона додала, що така оптимізація використання людського капіталу мала би призвести до певної економії.
Читайте також: На війні проти України загинув ексчиновник СБУ, який після Майдану втік до Росії