Ніч на понеділок у Києві пройшла під звуки повітряної тривоги, адже російські війська завдали ударів по різних районах столиці, пошкодивши житлові будинки, ринки, території установ. Ця атака вкотре підтвердила тезу про відсутність безпечних зон у місті, змушуючи киян шукати прихисток, зокрема, у метрополітені. На цьому тлі залишається невирішеною проблема нестачі належних укриттів, незважаючи на численні обіцянки та виділені кошти.
Особливу увагу привертає тема мобільних укриттів, які минулої осені планували встановити в кожному районі столиці. Ці модульні конструкції, що могли б бути розгорнуті за лічені тижні, покликані забезпечити швидкий доступ до захисту від уламків, балістики чи дронів. Однак, попри заяви міської влади та виділення значних бюджетних коштів, жодне мобільне укриття не було встановлено.
Обіцянки та реальність: бюджетні мільйони без результату
Восени 2023 року, на тлі зростання інтенсивності російських атак, Київ планував встановити 250 мобільних укриттів. На ці цілі з міського бюджету було передбачено 483 мільйони гривень. Однак, станом на кінець року, не було встановлено жодного такого укриття, окрім одного, зведеного за кошти бізнесу. Департамент муніципальної безпеки КМДА зазначав, що районні адміністрації скасовували тендери, ймовірно, через неможливість освоїти кошти до кінця року.
Ситуація не змінилася і цього року. Відповідно до відповіді департаменту муніципальної безпеки КМДА на запит ЗМІ, під час формування бюджету Києва на 2026 рік бюджетні запити щодо забезпечення населення мобільними укриттями від районних адміністрацій не подавалися. Це свідчить про відсутність пріоритетності в цьому питанні з боку міської влади, попри те, що мер Віталій Кличко неодноразово озвучував плани щодо встановлення мобільних укриттів.
Нормативи та перекладання відповідальності: причини бездіяльності
Однією з офіційних причин відсутності мобільних укриттів міська влада називала відсутність нормативів для їх введення в експлуатацію та включення до фонду захисних споруд. Однак, вже у серпні 2023 року з'явився державний стандарт для таких конструкцій, а у жовтні мер знову говорив про амбітні плани щодо 500 укриттів. Ця ситуація ілюструє типове для Києва перекладання відповідальності між різними гілками влади.
Попри відсутність офіційних дій з боку міської влади, у Києві з'явилися окремі приклади мобільних укриттів, встановлених за кошти бізнесу та громадських організацій. Наприклад, на Лісовому масиві було облаштовано укриття, яке активно використовується мешканцями. Київська школа економіки також встановила на території свого кампусу два модульні залізобетонні укриття, обладнані за сучасними стандартами, включаючи Wi-Fi та кондиціонування.
Приклади з інших міст: Херсон як зразок ефективності
Зовсім іншою є ситуація в Херсоні, місті, яке зазнає постійних обстрілів. Там масово встановлюються мобільні укриття, і від прийняття рішення до їх встановлення минає близько трьох тижнів. Вартість одного такого укриття з доставкою обходиться бюджету в середньому 540 000 гривень. Начальник Херсонської ОВА Сергій Прокудін повідомив, що наразі в місті налічується 353 мобільних укриття, і робота з їх розширення триває безперервно. Це приклад того, як можна організувати процес захисту населення навіть за обмежених ресурсів та у надскладних умовах.
На тлі ефективності Херсона, бездіяльність Києва викликає справедливе обурення. Місто з найбільшим бюджетом в Україні, яке постійно перебуває під загрозою, не демонструє бажання впроваджувати дієві рішення для захисту своїх мешканців. Це вказує на проблеми з організацією процесів та розстановкою пріоритетів серед відповідальних чиновників.