Європейська Комісія офіційно опублікувала рекомендації щодо продовження тимчасового захисту для українців до 4 березня 2028 року. Це рішення вносить ясність після хвилі тривожних повідомлень у медіа, які стверджували про повну відсутність захисту для військовозобов'язаних чоловіків з 2027 року.
Головна зміна стосується лише новоприбулих чоловіків віком від 23 до 60 років: їхній статус тимчасового захисту може бути обмежений, якщо вони не зможуть документально підтвердити законність свого виїзду з України. Водночас, українців, які вже отримали тимчасовий захист у країнах ЄС, ці нововведення не торкнуться.
Читайте також: Євросоюз виділив €2 млн на посилення збереження документальної спадщини України
Обмеження для новоприбулих: кого це стосується?
Згідно з рекомендаціями Єврокомісії, потенційні обмеження поширюються на чоловіків призовного віку (23-60 років), які прибувають до країн ЄС та раніше не мали статусу тимчасового захисту. Перевірка законності виїзду стосуватиметься тих, хто перетнув український кордон поза офіційними пунктами пропуску після набрання чинності нових правил. Механізми таких перевірок наразі не уточнюються в опублікованому рішенні.
«Важливо пам'ятати, що всі, хто вже має тимчасовий захист, можуть бути спокійними. До цієї категорії питань не буде.» — Морський юрист Микола Гольбін.
Польща: економічні інтереси та жорсткий контроль
Польща, що є другою країною в Європі за кількістю українських біженців (близько мільйона), демонструє двоякий підхід. З одного боку, українські громадяни зробили значний внесок в економіку країни – до 2025 року їхній вклад оцінювався у мінімум 5% ВВП або понад 47 мільярдів євро. З іншого – правила перебування та працевлаштування для українців посилюються.
З березня цього року тимчасовий захист у Польщі перейшов від спеціального закону до загального законодавства про іноземців. Новоприбулі тепер мають лише 30 днів для подачі заяви на статус PESEL UKR, інакше він вважається автоматично відхиленим. Також посилюється контроль за формою працевлаштування: інспектори праці перевірятимуть фактичні умови роботи за цивільно-правовими та B2B контрактами, борючись із практикою їх використання замість повноцінних трудових договорів.
Крім того, починаючи з 8 липня 2026 року, набувають чинності нові механізми перевірок роботодавців. Дипломатичні відносини між Україною та Польщею відіграватимуть ключову роль у подальшій жорсткості або лібералізації цих правил, особливо для тих українців, які, на думку польської сторони, не приносять користі економіці країни.
Іспанія: шлях до легалізації та інтеграції
На противагу Польщі, Іспанія демонструє зацікавленість у збереженні працездатного українського населення. Нещодавно Міністерство внутрішніх справ Іспанії розробило нову інструкцію (SM2Fsh 2026), яка відкриває українцям можливість переходу з тимчасового захисту на інші види дозволів на проживання (ВНЖ) без необхідності виїзду з країни.
- ВНЖ з правом на роботу: Отримання дозволу на проживання з правом працювати за контрактом.
- Легалізація за осілістю: Можливість легалізації для тих, хто прожив в Іспанії понад 2 роки (час тимчасового захисту зараховується).
- ПМЖ після 5 років: Отримання постійного місця проживання після 5 років легального перебування (час тимчасового захисту також враховується).
- Особливі категорії: Діють окремі правила для студентів, неповнолітніх та членів сімей громадян Іспанії.
Після отримання нового ВНЖ необхідно офіційно відмовитись від тимчасового захисту. Хоча інструкція ще не опублікована на сайті Міністерства, її існування підтверджує намір Іспанії інтегрувати українців, пропонуючи їм стабільніші шляхи легалізації, попри зобов'язання ЄС відмовляти у захисті новоприбулим чоловікам за певних умов.
Ширший контекст та невизначеність майбутнього
Загалом європейські держави все активніше розробляють національні програми, спрямовані не на виселення, а на утримання працездатного населення з України. Проте, обговорення справедливості таких рішень тривають. У Європі підіймається питання: чи справедливо повертати українських чоловіків на війну, тоді як сирійців, іранців та афганців не повертають у їхні країни?
Серед інших варіантів легалізації залишається можливість попросити політичний притулок за Женевською конвенцією, що не має стосунку до тимчасового захисту за 24-м параграфом. Також деякі скандинавські країни вже почали відмовляти у захисті за регіональним принципом, наприклад, мешканцям Івано-Франківської чи Закарпатської областей, що створює додаткові виклики для українців, які шукають притулок.
Читайте також: Німеччина, Франція та Польща запускають гранти до 200 тис. євро для громад України