Кілька днів поспіль Францію охопили масові протести, які супроводжувалися погромами, підпалами та сутичками з правоохоронцями. У Парижі палили автомобілі, грабували магазини та зводили барикади, а в Ліможі вогонь охопив історичну будівлю міської ратуші. Правоохоронці застосовували спецзасоби, а кількість затриманих зростала протягом вихідних. Протести та заворушення спостерігалися також у Бельгії, Італії та Албанії, що свідчить про ширшу хвилю соціального невдоволення в Європі.
Демонстрації у Франції, за даними МВС, зібрали понад півмільйона людей. У Парижі частина протестувальників у масках вступала у протистояння з поліцією, споруджуючи барикади. Нападники розбивали вітрини магазинів та банків, а частину торговельних закладів пограбували. Наступного дня сутички поновилися, а пожежники гасили підпалені предмети. Наслідки заворушень – розбиті вітрини, обгорілі автомобілі та пошкоджені історичні будівлі, як-от ратуша у Ліможі, пожежі до якої перешкоджали дістатися протестувальники.
Причини протестів: від освітніх проблем до економічного тиску
Витоки протестів криються у проблемах французької освітньої системи. Все почалося в ліцеї міста Кретей, де учні скаржилися на брак вчителів, занедбану інфраструктуру та відсутність належного догляду. Аналогічні проблеми виявилися і в інших навчальних закладах, зокрема у Сен-Дені, де учні потерпали від антисанітарії та невідремонтованих приміщень. Ці індивідуальні скарги, поширюючись через соціальні мережі, переросли у загальнонаціональний протест школярів. Додатковим подразником стала цифрова система Parcoursup, яка, на думку аналітиків, дискримінує дітей з бідних районів при вступі до університетів.
Ситуація ускладнилася тим, що до протестів молоді приєдналися вчителі, медики та представники політичних партій. Гасла про брак вчителів змінилися на ширші вимоги, пов'язані з економічною ситуацією. Причиною ескалації став проект бюджету нового французького уряду, який передбачає скорочення державних витрат на 44 мільярди євро, що призвело до урізання фінансування соціальної сфери. Це, у поєднанні зі зростанням цін на пальне та продукти, перетворило локальні шкільні мітинги на загальнонаціональний соціальний протест. Деякі радикали, зокрема ультраліві активісти, цілеспрямовано нападали на поліцію та громадські будівлі, намагаючись розпалити хаос на тлі майбутніх президентських виборів 2027 року.
Протести охоплюють Європу
Хвиля протестів не обмежилася Францією. У Бельгії кілька сотень людей, переважно молодь, вийшли на демонстрації проти зростання вартості освіти та реформ, які можуть зробити вищу освіту менш доступною. Протестувальники вдавалися до актів вандалізму, розбиваючи вікна та підпалюючи будівлі. У Лієжі затримано 195 осіб, 27 з них – неповнолітні. Міністр внутрішніх справ Бельгії назвав ці акції насильством, організованим для дестабілізації суспільства.
В Албанії сьомий день тривають студентські протести проти корупції, браку робочих місць та непопулярності прем'єр-міністра. Демонстранти підпалювали урядові будівлі та банки, кидали бруківку в поліцію. Правоохоронці застосовували спецзасоби, внаслідок сутичок поранено понад 160 осіб, 500 протестувальників заарештовано. Прем'єр-міністр Еді Рама відкинув заклики до відставки, назвавши протести загрозою для вступу Албанії до ЄС.
В Італії понад 400 тисяч людей взяли участь у загальнонаціональній акції протесту проти зростання вартості життя, цін на пальне та податкового тиску. Молодь також виступала проти проблем у шкільній системі. У Мілані та Болоньї сутички з поліцією супроводжувалися знищенням майна та мародерством. Затримано понад 50 молодих людей, близько половини з них – неповнолітні. Прем'єр-міністерка Джорджа Мелоні засудила акти насильства, зазначивши, що організовані групи скористалися протестами для сіяння хаосу.
Наслідки та реакція влади
Протести вже мали значні економічні наслідки для підприємств, торговельних мереж та транспортних компаній у Франції, Італії та Бельгії. Транспортні блокади порушили постачання, а заворушення вплинули на роботу громадського транспорту та туристичних об'єктів. Влада намагається відновити порядок: у Франції запроваджено заборони на масові заходи, проводяться затримання. Асоціація мерів Франції закликала засудити напади на громадські будівлі. Президент Еммануель Макрон наголосив на безкомпромісності щодо учасників заворушень та пообіцяв притягнути винних до відповідальності.
«Я хочу чітко заявити до учасників заворушень і всіх, хто вдається до насильства. Ми будемо безкомпромісними. Готовність слухати і вести діалог не означає слабкості чи безкарності.» — Еммануель Макрон, Президент Франції.
Міста зіткнулися з необхідністю відновлювати пошкоджену інфраструктуру, ремонтувати будівлі та прибирати вулиці. Швидкість відновлення залежатиме від здатності влади забезпечити порядок та запобігти новим зіткненням.