Кілька представників Республіканської партії у Конгресі США виступили з відкритою критикою на адресу Дональда Трампа, поставивши під сумнів виділення 350 мільярдів доларів для Пентагону. Умовою для отримання коштів стало припинення політики «західних лапок» щодо Росії, скасування дизельної угоди з Кремлем, запуск санкцій та відновлення нормальної військової допомоги Україні. Ця ситуація вперше за тривалий час створила значний тиск на Трампа з боку його власної партії, що може вплинути на майбутні оборонні бюджети та допомогу Україні.
Запит на 350 мільярдів доларів від Трампа призначений для його ж Пентагону, з чого Україна не отримає жодної копійки. Кошти планується спрямувати на американські оборонні потреби: ракетний щит, снаряди, дрони, штучний інтелект та житло для військових. Пакет пропонується ухвалити окремою процедурою, що дозволить обійти Сенат завдяки більшості голосів республіканців. Загалом, на оборону наступного року Трамп хоче виділити рекордні 1,5 трильйона доларів. Більша частина цієї суми проходитиме через звичайний бюджет, де потрібні голоси демократів, тоді як 350 мільярдів є окремим пакетом від міністра оборони Ллойда Остіна, який може бути ухвалений голосами лише республіканців. Його планують проголосувати одразу після виборів 3 листопада.
Внутрішньопартійні розбіжності та критика з боку республіканців
Навіть до скандалу з Москвою республіканці мали внутрішні суперечки щодо джерела фінансування цього оборонного пакета. Однак, нова причина для суперечок з'явилася з висловлюванням конгресмена Дона Бейкона, колишнього генерала авіації. Бейкон, який йде з Конгресу в січні, назвав урізання допомоги Україні «допомогою воєнному злочинцю» і заявив, що порядок денний Трампа «мертвий», поки зберігається поточний курс щодо України. Він відкрито поставив питання, яке турбує багатьох у Сенаті: «Чому Трамп так любить Путіна?»
Інший конгресмен, Браян Фіцпатрік, співголова групи підтримки України в Конгресі, висловився ще більш різко. Він зазначив, що Пентагон працює неефективно, тому не отримає 350 мільярдів, якщо спробує обмежити допомогу Україні. Фіцпатрік також готує законопроект, який заборонить імпорт нафти з Росії. Його мотиви пов'язані з інтересами виборців його округу, який минулого разу голосував проти Трампа, тому жорсткість щодо Кремля розглядається як спосіб зберегти мандат.
Перевага республіканців у Палаті представників невелика, що робить позицію двох незгодних депутатів значною. Якщо знайдеться третій, весь пакет на 350 мільярдів може бути відхилений, оскільки демократи виступають проти нього. Наразі вже троє республіканців підписали лист із вимогою скасувати дизельну угоду та запустити санкції. Дванадцять сенаторів, шість республіканців та шість демократів, назвали дизельну угоду «подарунком ворогу» та «зрадою союзників». Навіть спікер Джонсон висловлював занепокоєння щодо наслідків такої політики.
Реакція Трампа та Кремля
Дональд Трамп відмахнувся від критики, назвавши критиків «несерйозними людьми». Він стверджує, що санкції відштовхують Москву від переговорів, а винним у затягуванні війни вкотре призначив президента Зеленського. Натомість, Кремль висловив подяку за «американське посередництво», а речник Дмитро Пєсков назвав заморожені санкції «історичним моментом». Сам Трамп 12 жовтня запевняв, що Росія та Китай тримаються осторонь конфлікту, бо мають надто багато втрачати. Однак, вже 19 жовтня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров проводив переговори в Тегерані, що свідчить про інакшу реальність, де «нейтралітет по-московськи» виглядає як гра на руку ворогу.
Подальші перспективи та стратегія України
Ситуація залишається напруженою, оскільки до проміжних виборів 3 листопада залишаються лічені дні, а республіканці, які не підтримують Трампа, можуть втратити свої позиції. Після виборів, особливо коли закінчуватимуться гроші на утримання уряду в грудні, і Конгрес буде змушений продовжувати фінансування, позиції тих, хто йде на пенсію або програв вибори, можуть стати сильнішими. Це дає шанс для зміни політики щодо допомоги Україні. На думку автора, Україна повинна активно працювати з обома партіями в Конгресі, а не лише зосереджуватися на Білому домі. Президент Зеленський вже почав налагоджувати пряму взаємодію з конгресменами та сенаторами, що є позитивним кроком. Удари по російських НПЗ, які Україна завдає самостійно, свідчать про її здатність діяти, попри відсутність чіткої підтримки з Вашингтона. Позиція Трампа, який робить ставку на втому Америки від війни та дешевий дизель перед виборами, контрастує з інтересами тих республіканців, для яких совість є важливішою за кар'єру. Саме на таких людях тримаються інституції, коли лідери помиляються.
Виникає дискусія щодо стратегії президента Зеленського, який, здавалося б, йде на прямий конфлікт, відмовляючись від дизельної угоди та продовжуючи удари по російських НПЗ. Проте, за відсутності інших варіантів, це виглядає як єдиний шлях до виживання. Трамп, намагаючись підготувати ґрунт для «вічної війни», будує систему, де Росія отримує ресурси для продовження конфлікту. Україна ж не може брати участь у цій грі, і використання впливу на частину республіканців у Палаті представників є стратегічно важливим кроком. Якщо Трамп розглядає це як чергову угоду, для України це питання виживання.