Щорічно в Україні виникає дефіцит коштів для виплат військовослужбовцям, що призводить до перерозподілу бюджетних коштів. У 2023-2024 роках кошти, призначені для зарплат військових, знімалися для закупівлі снарядів, а в 2025-2026 роках – для дронів. Цю практику нардеп Ярослав Железняк пропонує припинити шляхом внесення змін до бюджету.
За словами Железняка, 21 жовтня на бюджетному комітеті розглядатиметься правка, яка має на меті зробити зарплати військових захищеною статтею бюджету. Це унеможливить будь-які спроби уряду чи міністерств перенаправляти ці кошти на інші потреби. Нардеп наголошує, що проблема полягає не у відсутності коштів, а в їх пріоритезації, коли виплати військовим ставляться в кінець черги.
Бюджетні діри та їх "латання"
Ситуація з дефіцитом бюджету на зарплати військових повторюється щорічно. Так, у жовтні 2023 року було виділено додаткові 303 млрд грн на оборонку, а у вересні 2024 року – 500 млрд грн. Міністр фінансів пояснював, що кошти з грошового забезпечення військових перенаправлялися на закупівлю снарядів та іншої військової техніки через відсутність іншого вибору.
У 2025 році уряд двічі терміново вносив зміни до бюджету, додаючи 412 млрд грн влітку та 324 млрд грн восени. У 2026 році подібні маніпуляції з бюджетом, що включали кошти на дрони, також були зафіксовані. Навіть міністр цифрової трансформації Михайло Федоров підтверджував, що кошти з зарплат військових були спрямовані на закупівлю дронів, що спричинило питання фінансування виплат у другому півріччі.
За даними Рахункової палати, цього року на зарплати військових бракує 265 млрд грн. Уряд тричі за шість тижнів намагався закрити цю «діру» з резерву: 4 вересня було додано 33 млрд грн, 2 жовтня – 50 млрд грн, а 13 жовтня – 43 млрд грн.
Гарантії та реальність
Незважаючи на гарантії прем'єр-міністра та міністра фінансів щодо стабільності виплат до кінця року, факти свідчать про інше. Через п'ять днів після заяви прем'єра про гарантії, з резерву було взято 50 млрд грн для виплати зарплат. Після заяви міністра фінансів про відсутність затримок, наступного дня було вилучено ще 43,5 млрд грн з резерву.
«Зарплата солдата - не резерв для перерозподілу, а зобов'язання держави.» — Ярослав Железняк.
Железняк зазначає, що проблема не в браку грошей, а в тому, що зарплати військових стоять в бюджеті в останню чергу, і їх легко використовувати для покриття інших потреб. Це також використовується для шантажу народних депутатів, створюючи тиск щодо необхідності термінового перегляду бюджету.
Запропонована правка та її наслідки
Народний депутат Ярослав Железняк та його команда подали правку №1026, яка передбачає створення нової статті закону про бюджет. Згідно з цією правкою, видатки на грошове забезпечення військових будуть захищені, їх не можна буде скоротити, і вони фінансуватимуться в першу чергу. Це унеможливить використання коштів з зарплат військових для закупівлі снарядів, дронів чи інших потреб.
Урядові структури, зокрема Міністерство фінансів, виступали проти цієї правки, пояснюючи необхідність «наближення» (перенаправлення коштів) для уникнення касових розривів та фінансування нагальних потреб, таких як закупівля зброї. Однак, Железняк наполягає, що зброя та зарплати мають фінансуватися одночасно, але не за рахунок одне одного. Він пропонує збільшити фінансування на оборону та зменшити витрати на «популістичну фігню».
Разом з правкою №1026, нардепи пропонують виділити додаткові 200 млрд грн на зарплати військових та зобов'язати уряд переглянути їх розмір щонайменше на 2%. Железняк підкреслює, що справжня підтримка військових – це голосування за такі поправки, а не просто пости в соцмережах. Він наголошує, що зарплати солдат мають фінансуватися першими, а не «лататися як дірка в останнє».