Представниця Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова заявила, що щоденно отримує повідомлення про російські атаки на Україну, але продовжуватиме про них писати, незважаючи на занепокоєння щодо надмірного навантаження слухачів новинами про війну. Вона підкреслила, що важливо знати та говорити про ці події, навіть якщо вони є жахливими. Матернова зазначила, що обличчя війни, попри заяви про припинення вогню та брехню про мир з боку Росії, залишається незмінним, і її кінець ще не видно.
Минулої ночі Росія здійснила масовану комбіновану атаку на Україну, використовуючи крилаті ракети та дрони. За наявними даними, російські війська атакували 27 населених пунктів та районів. Зокрема, столиця України, Київ, зазнала ударів, унаслідок яких двоє людей загинули, згорівши живцем у 20-поверховому житловому будинку в Святошинському районі. Також російські удари зачепили Деснянський та Солом'янський райони столиці.
Наслідки російських атак по Україні
Харківщина також постраждала від масованої атаки дронами. У селищі Коротич двоє людей загинули внаслідок удару по житловому кварталу. Їхні тіла дістали з-під завалів зруйнованого будинку. Крім того, одинадцять людей отримали поранення, серед яких двоє маленьких дітей. На Полтавщині внаслідок російських атак поранено трьох осіб, зокрема 16-річного підлітка, який постраждав під час удару по будівлі університету в Кременчуці, що призвів до пожежі. На Рівненщині 20 жовтня зафіксовано повторні російські удари по гіпермаркету, внаслідок чого поранення отримали четверо людей.
Катаріна Матернова наголосила, що ці цифри не є просто статистикою. За кожною загиблою чи пораненою людиною стоять рідні та близькі, які переживають біль і страх. Представниця ЄС підкреслила, що за кожною жертвою стоїть хтось, хто сумує. Вона повторила, що саме так виглядає війна, і її кінець ще не видно, попри будь-які розмови про припинення вогню чи заяви Росії про мир.
Необхідність постійного інформування про війну
Представниця ЄС висловила особисте занепокоєння тим, що новини про обстріли, убивства та поранення можуть стати надто важкими для сприйняття. Вона поставила риторичне запитання, як світ дійшов до точки, де люди бояться перевантажити новинами про жахи війни тих, хто живе у відносному спокої. Однак, вона твердо заявила: «Ми маємо знати. Ми маємо говорити про це. І я продовжуватиму писати». Ця позиція підкреслює важливість збереження уваги до подій в Україні та протидії інформаційній втомі.