Ще після вересневого похолодання до тепла стали підключати об'єкти соціальної інфраструктури - лікарні, дитячі садочки, школи. Нині, за інформацією Мінрегіону, у Києві й чотирьох областях підключили понад половину соцоб'єктів. У решті регіонів цей показник поки що менший.
Житлові будинки з центральним опалюванням, згідно із законом, починають підключати, коли середньодобова температура є нижчою 8 градусів за Цельсієм.
Подекуди, переважно у західних областях, місцева влада вирішила вже підключати житлові будинки до тепла.
"У всіх містах опалювальний сезон почнеться без особливих проблем", - заявив прем'єр Олексій Гончарук, але додав, що винятками можуть стати Сміла (Черкаська область) і Новий Розділ (Львівська область). Опалення у цих містах може з'явитися "на декілька днів пізніше". Проблеми пов'язані з тим, що послуги там стали надавати приватні компанії, які "своїми діями створили критичні ситуації".
Загальна ж ситуація із опаленням, за словами прем'єра, є традиційно складною: "Опалювальний сезон в Україні завжди починався в ручному режимі. Настільки погано працює система - борги, застарілі комунікації, безліч проблем, корупція, безгосподарність".
Газ: рекордоні запаси... і борги
Впродовж всього літа і початку осені "Нафтогаз" закачував газ у підземні сховища пришвидшеними темпами. Зараз ці запаси вже перевищили 21 млрд кубів - це рекорд за десять років.
Втім, переважно ці запаси "Нафтогаз" планує використати у разі, якщо до кінця року не зможе домовитися з "Газпромом" про новий контракт на транспортування газу і Росія припинить його.
Від завершення попереднього сезону ціна на газ для населення знизилася на третину. У жовтні ціна для населення буде ще на 5% меншою проти вересня. Проте у формулі, за якою розраховують ціну для населення, беруться до уваги ринкові показники двомісячної давнини.
Нині ціни на газ на світових ринках пішли вгору. Для промисловості на листопад "Нафтогаз" заявив про підвищення цін на 18-19%, якщо порівняти з жовтнем. Саме з початком опалювального сезону почнеться й зростання цін на газ, а відтак, і на тепло та гарячу воду для населення.
Але є ще більш серйозна проблема. Мільярдні борги тепловиків перед "Нафтогазом" за попередні сезони.
У вересні Асоціація газового ринку попередила, що через ці борги близько 2 млн домогосподарств можуть залишитися без тепла.
Річ у тому, що без врегулювання проблеми боргів неможливо укласти договір на постачання із єдиним постачальником газу на пільгових умовах - "Нафтогазом".
Уряд, поклавши на "Нафтогаз" спеціальні обов'язки із постачання газу для ТКЕ за пільговими цінами, водночас зобов'язав їх, щоб рівень поточних розрахунків був не меншим за 90%, а щодо попередніх боргів були укладені договори про реструктуризацію.
З огляду на критичність ситуації "Нафтогаз" запропонував змінити цей механізм, залучивши до відповідальності за борги місцеву владу.
Зміст пропозиції полягав у тому, щоб укласти договори на постачання газу навіть із боржниками, але якщо такий не розрахується з "Нафтогазом" до кінця опалювального сезону, його борг буде покрито з держбюджету з подальшим зменшенням дотацій відповідним місцевим бюджетам.
Проте поки що загальна заборгованість всіх компаній, які отримують газ на пільгових умовах, - а це і підприємства теплокомуненерго, і теплоелектроцентралі, і облгази, - перевищила 62 млрд грн.
Із них 40,3 млрд грн припадають на борги ТКЕ і ТЕЦ, із яких 12,4 млрд боргів утворилися вже цього року.
Найбільша заборгованість у підприємств Донецької, Дніпропетровської та Харківської областей. Серед боргових лідерів і місто Київ, газові борги якого перевищують 3 млрд грн.
Серед ТЕЦ, які використовують газ для вироблення тепла та електрики, трійка "лідерів" виглядає так:
• Харківська ТЕЦ-5 (ПрАТ)
• Київтеплоенерго (комунальне підприємство Київради)
• Сєвєродонецька ТЕЦ (державне підприємство).
Ще понад 21 млрд - борги регіональних газозбутових компаній.
Не тільки газ
Більшість теплоелектростанцій (ТЕС) в Україні, як і раніше, працюють на вугіллі.
Це вугілля надходило від шахт, які з початку конфлікту на Сході опинилися на непідконтрольній Києву території. Брак вугілля, потрібного для ТЕС, необхідно покривати імпортом.
На початок жовтня запаси вугілля на складах були на третину менше за торішні.
Оскільки близько 80% теплової генерації в Україні зосереджено в руках ДТЕК - енергетичного підрозділу холдингу СКМ, контрольованого Рінатом Ахметовим, - основний імпорт вугілля також здійснює ця компанія. За повідомленням ДТЕК, 22 жовтня до України надійшла п'ята партія імпортного вугілля. Цього разу - із Колумбії.
"На складах уже 1 млн тонн вугілля, що у два рази більше, ніж на початок осені", - йдеться у повідомленні компанії.
У міністерстві енергетики кажуть, що накопичення вугілля на складах ТЕЦ і ТЕС випереджає план - приблизно на 400 тис. тонн станом на 22 жовтня.
Проте, якщо з ТЕС, що належать ДТЕК, лише на Луганській запаси є менше рекомендованих, то на державних ситуація є дзеркальною - тільки на Зміївській ТЕС запаси є достатніми.
Ще більш проблемна ситуація із так званим "резервним" паливом - мазутом, який використовують у разі надзвичайних ситуацій на ТЕС і ТЕЦ.
На середину жовтня вони були на 20% меншими за торішні.
Верифікація "в законі"
Із календарним початком опалювального сезону збіглося також і ухвалення Верховною Радою закону "Про верифікацію та моніторинг державних виплат".
У разі, якщо президент підпише його, серед іншого будуть вчергове верифіковані, тобто перевірені і підтверджені дані тих, хто отримує комунальні субсидії.
У бюджеті поточного року на виплату субсидій було виділено 55 млрд грн. У проєкт на наступний рік уряд поки що заклав 47,6 млрд грн.
"Замість обіцяного вам зниження тарифів - зменшать кількість отримувачів субсидій. А декого навіть попросять повернути вже раніше отримані гроші", - прокоментував ухвалення закону попередній президент Петро Порошенко.
Головне юридичне та науково-експертне управління Ради рекомендували відправити проєкт на повторне друге читання, посилаючись на неузгодженості норм проєкту із Конституцією та практикою Європейського суду, особливо у частині прав на захист особистих даних. Там також вказували на відсутність меж для повноважень осіб, які будуть проводити верифікацію.
Втім, в уряді наполягають, що верифікація потрібна для того, аби державну допомогу, зокрема, і для сплати "комуналки", отримували саме ті, хто її потребує.