Проект "Расвєт" реалізується компанією "Бюро 1440", яка виросла з проектного офісу "Мегафона". За даними розвідки, у компанії працюють особи, пов'язані з російськими спецслужбами: першим заступником гендиректора є 29-річний син заступника директора ФСБ Корольова, а радником – 76-річний генерал ФСБ Фетісов. Закупівлі, за чутками, веде син Фетісова. Проект фінансується з федерального бюджету за нацпроектом, загальна сума якого оцінюється майже в 6 мільярдів доларів до 2030 року, хоча приватні інвестиції викликають сумніви у розвідки.
Технологічні виклики та реалізація проєкту "Расвєт"
Система "Расвєт" передбачає зв'язок за стандартом 5G безпосередньо з абонентським терміналом, а також лазерний зв'язок між супутниками зі швидкістю до 10 Гбіт/с. Це дозволяє зменшити залежність від наземних станцій. Перші експериментальні апарати були запущені у червні 2023 року, ще три – у травні 2024 року. Бойові пакети з 16 супутників почали запускати з березня 2024 року. Однак, плани щодо висоти орбіти (800 км) не були повністю реалізовані, супутники перебувають на 550 км, що зменшує площу покриття. Графік розгортання також відстає від плану: федеральний проект вимагає 156 апаратів до кінця року, що потребує дев'яти запусків, тоді як на початку серпня було здійснено лише два. Загалом, Росія здійснює близько 20 пусків на рік, тоді як SpaceX – понад 150. Це ставить під сумнів можливість досягти запланованої кількості супутників.
Суттєвою проблемою для російської системи є залежність від імпорту мікроелектроніки, особливо радіаційно-стійких чіпів для космосу, які підпадають під санкції. Росія намагається налагодити співпрацю з Китаєм, однак це створює нову залежність. Також виникають труднощі з розробкою дешевих та ефективних терміналів. На відміну від Starlink, де термінал простий через постійне перебування супутника над головою, для "Расвєт" потрібен складніший пристрій, здатний відстежувати супутник, що наразі є невирішеним завданням.
Призначення "Расвєт" та потенційні загрози
Попри офіційне позиціонування "Расвєт" як інтернет-мережі для віддалених регіонів, російське керівництво неодноразово наголошувало на необхідності супутникової системи для управління важкими дронами. Це свідчить про потенційне використання мережі для військових цілей, зокрема для забезпечення керування ударними безпілотниками, передачі відео та телеметрії на великі відстані. Це може дозволити ефективніше керувати такими апаратами, як "Шахед", перенацілюючи їх у польоті.
Нині 30 російських супутників забезпечують лише двоєкратний вихід на зв'язок тривалістю близько години на добу над територією України. Цього недостатньо для ефективного управління боєм. Однак, при досягненні кількості близько 250 супутників, покриття може стати суцільним, створюючи значні виклики для України. Втім, Москва стикається з проблемами виробництва та запуску, а також з обмеженими можливостями наземної інфраструктури, яку Україна вже атакувала. Наприклад, 12 червня були уражені центри космічного зв'язку в Дубні та Володимирській області.
Шляхи протидії та українська перевага
Україна має потенційні шляхи протидії російській супутниковій мережі. Одним з таких напрямків є використання систем радіоелектронної боротьби (РЕБ), зокрема для придушення сигналів на частотах, які використовує "Расвєт" (14 ГГц та близько 30 ГГц). Хоча українські РЕБ-системи наразі працюють на нижчих частотах (до 9 Гц), розвиток необхідних технологій, включно з автоматичним супроводом цілей, є пріоритетним завданням. Наземні станції "Расвєт" також є вразливими до ударів, про що свідчать атаки на центри космічного зв'язку. Нарощування власних можливостей у космічній сфері, можливо, у співпраці з європейськими партнерами, є ключовим для забезпечення національної безпеки та незалежності від чужої доброї волі в небі.