Східний фланг – найбільш вразливий в системі оборони альянсу, вважають аналітики Центру європейського політичного аналізу (CEPA). Напередодні Лондонського саміту вони спрогнозували п’ять найбільш ймовірних збройних конфліктів. Всі вони – за участю Росії, три з п’яти – безпосередньо загрожують Україні, йдеться у прогнозі центру.
«Всі вони реалістичні. І важливо моніторити їх, розуміти, відстежувати, намагатися прорахувати їх. Тому що деякі з них можуть дестабілізувати не тільки сусідів Росії, але і в цілому регіон. І можуть привести НАТО до прямого конфлікту з Росією», – зауважує експерт Центру європейського політичного аналізу і автор дослідження Януш Бугайский.
Отже, що це за можливі конфлікти? Ось що прогнозують у Центрі європейського політичного аналізу.
5 місце – загроза Грузії з боку окупованої Південної Осетії
Росія може пробити військовий коридор до вірмено-грузинського кордону, фактично розділивши країну на дві частини. Це також дозволить ще сильніше прив’язати Вірменію до військово-політичного союзу з Росією, припускають в Центрі європейського політичного аналізу.
4 місце – дестабілізація ситуації в Придністров’ї
Сценарій передбачає масовану кампанію з дезінформації російськомовного населення, як перед війною на Донбасі: нібито Україна загрожує існуванню так званої «ПМР», а Румунія планує анексувати Молдову. У центрі припускають, що паралельно Кремль може почати засилати «зелених чоловічків» в історичний район Буджак – багатонаціональний південь Молдови і південний захід Одеської області. З перспективою створення там ще одного проросійського сепаратистського утворення.
Рейчел Еллехус, колишня директорка відділу Європи та НАТО Міноборони США (2015–2018)
«Я думаю, якби НАТО діяла рішучіше в 2008 або 2014 році, Росія не скористалася б можливістю окупувати Грузію і Україну. Тому переконана – НАТО повинно мати сильну систему оборони і продемонструвати рішучість, щоб запобігти повторення цього в інших країнах, таких як Молдова або навіть Білорусь», – зауважує колишня директорка відділу Європи та НАТО Міноборони США (2015–2018) Рейчел Еллехус.
3 місце – військово-політичне «поглинання» республіки Білорусь
Злиття Білорусі і Росії для російського лідера Володимира Путіна – зручний спосіб продовжити президентський термін після 2024-го, вже як глави нової союзної держави, йдеться у прогнозі.
Близько тисячі людей долучилися до акції проти «поглиблення інтеграції» Білорусі з Росією. 7 грудня, Мінськ
Такий розвиток подій, зазначають у центрі, безпосередньо загрожує всьому північному кордону України і збільшує ризик відрізати Балтійські країни від Європи через так званий «Сувалкський коридор» між Білоруссю і Калінінградською областю.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко (ліворуч) на зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним у Санкт-Петербурзі, 18 липня 2019 року
2 місце – «Донбаський сценарій»
У прогнозі мова йде про «Донбаський сценарій» на російськомовному сході Естонії і Латвії, де Росія може діяти не безпосередньо, а через так звані проксі-сили, щоб перевірити, чи здатний НАТО згуртовано протидіяти в умовах непрямої, гібридної війни.
«Багато лідерів країн НАТО все ще думають, що Холодна війна з Росією закінчилася. Як ми бачимо, з Путіним Холодна війна відновилася. І в деяких аспектах вона навіть стала більш небезпечною. Радянський Союз не займався такими операціями, як Путін. Я маю на увазі не тільки Грузію і Україну», – підкреслює експерт Центру європейського політичного аналізу Януш Бугайский.
Російська армія дійсно має ресурси, щоб реалізувати такі сценарії, каже головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков.
Микола Бєлєсков, головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень
«На сьогоднішній момент російська армія має відповідні ресурси, має відповідний потенціал, щоб реалізувати окремо всі ці сценарії, це так. Насправді з усіх сценаріїв, які є, найбільш ймовірним є, звичайно, спроба здійснити блокаду чорноморських портів», – каже Микола Бєлєсков.
1 місце – ескалація гібридної війни проти України на Чорному морі
І найбільш вірогідний сценарій, за даними Центру європейського політичного аналізу, – це ескалація гібридної війни проти України на Чорному морі.
Під загрозою, в першу чергу, порти і військово-морські бази в Одесі і Очакові, де військово-морську інфраструктуру допомагають будувати американські фахівці. Тривала морська блокада чорноморських портів здатна серйозно підірвати українську економіку і зробити Київ більш залежним від Кремля, припускають аналітики.
«І насправді відкрите питання, чи в самих росіян вистачить корабельно-катерного складу для того, щоб довгий час підтримувати відповідну блокаду. Формально у них ці ресурси є – близько 40-45 надводних кораблів, які можуть використовуватися у блокаді, але, наприклад, не більше 10 кораблів одночасно виводяться в море», – додає головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков.
Водночас, за словами Рейчел Еллехус, у Конгресі США небезпеку розуміють.
«Після вторгнення до Криму в 2014 році, ви побачите, НАТО прийняло дуже активні заходи для посилення стримування і оборони, визнаючи загрозу, яку представляє Росія. Якщо ви вислухаєте позиції на Капітолійському пагорбі, то підтримка необхідності військової допомоги Україні та іншим країнам навіть вища, ніж була до того, як Трамп став президентом. Тож я думаю, що ви і надалі будете бачити потужну підтримку в Конгресі з боку як демократів, так і республіканців, для надання допомоги нашим партнерам в галузі безпеки», – зауважує колишня директорка відділу Європи та НАТО Міноборони США (2015–2018) Рейчел Еллехус.
Президент США Дональд Трамп жестикулює під час зустрічі з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом (ліворуч) на Лондонському саміті НАТО, 4 грудня 2019 року
Символічно, що зустріч лідерів країн НАТО в Лондоні пройшла саме напередодні 25-річчя підписання Будапештського меморандуму, коли Україна обміняла свій ядерний потенціал на гарантії суверенітету і безпеки від Британії, США та Росії. Війна на Донбасі триває вже понад п’ять років.
Читайте также: Чого чекають в окупованому Донецьку від «нормандського» саміту