"Туди навіть коні не їздять"
16 лютого фельдшер екстреної медичної допомоги у селі Тучин Степан Вознюк отримав на робочий планшет інформацію про екстрений виклик, що попередньо надійшов на лінію 103. Повідомлялося про хворого з судомами, пригадує медик.
Разом із водієм він поїхав за вказаною адресою у селі Воронів на Рівненщині. Проте виявилося, що дороги, де проживав хворий, повністю замело.
"Приїхали у Воронів, нам пояснили, що будинок пацієнта біля могилок. Приїхали на одну вулицю, приїхали на другу - вони виявилися заблокованими заметами. Люди йдуть, кажуть, ви не доїдете, туди навіть коні не їздять", - згадує Степан Вознюк.
"Зателефонував людям, звідки прийшов виклик, почав з'ясовувати стан пацієнта. Перетелефонував ДСНС, і на 103 повідомив, що заблокований" - каже фельдшер.
Сусідка Алла Вертелецька розповіла, що хворий - людина з інвалідністю з дитинства І групи, має ДЦП. У нього почалися судоми. Лікар порадив, щоб йому поміряли температуру, тиск. І став думати, як все ж дістатися до будинку хворого.
Рятувальники з місцевої пожежної команди, що приїхали до лікаря, оцінили ситуацію і відповіли, що зі своєю технікою нічим допомогти не зможуть.
Фельдшер телефонував сільському старості. Він також звернувся до чоловіків, які стояли на сільській вулиці, щоб допомогли з кіньми або трактором, однак вони відмовилися та послались на великі перемети.
"Сусідки великі молодці. Здивувало, що стояли чоловіки, які відмовилися запрягати коні", - каже медик.
Незабаром прибігла сусідка хворого Оксана Веремчук. Вона почула, що ніхто не може допомогти лікарю і сказала, що піде готувати своїх коней.
"Каже мені, Степане Миколайовичу, запряжу своїх коней, поїду туди, думаю, я проб'юся", - хвалить він жінок.
Алла Вертелецька телефоном повідомила, що у хворого піднялася температура до 40 градусів і він задихається. Уже тоді лікар передбачав, що хворий потребуватиме госпіталізації. Фельдшер пояснив, які потрібно дати препарати та що робити, а сам із валізою, носилками та іншими необхідними засобами почав пробиратися через сніг до хворого.
Алла через поле прибігла назустріч. Степан Вознюк згадує, що провалювався у переметах, які були подекуди більше метра.
Коли дістався до хворого, то зробив йому ін'єкції, з тяжкого перевів у стан середньої важкості. Медик також виявив у пацієнта запалення легень з лівого боку. Хворого потрібно було госпіталізувати, але автівка була далеко.
"Кажу, будемо госпіталізувати, правда - не знаю як. Ми почали тягнути з хати, тягнули через бархани до возу", - розповідає пан Вознюк.
Прийшла Оксана Вертелецька, яка вигнала коней, але не змогла дістатися під хату. Медик разом із жінками тягнули хворого до воза. На носилках та власній спині через високі кучугури снігу,
"Ще й хворий поводився неадекватно через хворобу, - ми тягнули, він виривався", - згадує медик.
Врешті вони з жінками дістались до воза.
Потім довшою дорогою пробиралися через сніг. Коні часто застрягали з возом у снігу і тягнути доводилось їх, але фельдшер з хворим і жінками врешті-решт дісталися до автівки швидкої. Пацієнта завезли до Гощанської районної лікарні.
"Стьопа, йди в медицину, це тобі личить!"
Степан Вознюк - депутат двох скликань Гощанської районної ради, а тепер селищної. Каже, ініціюватиме подяку для жінок, які допомогли, від імені ради. Переконує, що без їхньої допомоги йому б не вдалося врятувати хворого.
А про себе розповідає, що давно полюбив свою професію. Ще у школі був учасником санітарної дружини, займав призові місця на олімпіадах. Тому коли закінчив з відзнакою вісім класів, йому місцевий фельдшер порадив: "Стьопа, йди в медицину, це тобі личить!".
Свого часу Вознюк служив у армійській медичній частині.
"Під час служби в армії був у медичній частині космодрому "Байконур" старшиною", - згадує він.
Після військової служби Степан Вознюк уже 31 рік працює фельдшером швидкої допомоги, має вищу кваліфікаційну категорію.