Реальні перспективи членства України в Євросоюзі та НАТО є. Питання лише в достатній політичній волі керівництва нашої країни, яке має виконати усі вимоги партнерів протягом наступних півтора року. При цьому проросійські настрої в керівництві певних країн ЄС, зокрема в Словаччині та Угорщині, не стануть великою перешкодою, адже, найімовірніше, принцип ухвалення рішень в Євросоюзі буде змінено – умову одностайного голосування буде скасовано.
Військова підтримка Заходу не може припинитися з однієї причини: програш України у війні буде і його глобальним програшем. Втім, нашій країні варто готуватися до складних часів. Таку думку висловив ексміністр закордонних справ України Володимир Огризко.
– Очільник Міністерства оборони Великої Британії Грант Шаппс заявив, що союзники України на Заході повинні "залишатися непохитними" у підтримці нашої країни. "Ми не повинні опускати руки зараз", – наголосив він. Водночас ми бачимо, що почалися розмови про нібито втому Заходу від цієї війни та про те, що фінансова допомога США Україні вичерпується. Чи можемо ми сподіватися на те, що союзники України дійсно не опустять руки й допомагатимуть нам до перемоги?
– Думаю, вчорашній (2 жовтня, – Ред.) візит, мабуть, найпотужнішої делегації Європейського Союзу, яку тільки можна уявити, в особі практично всіх міністрів закордонних справ на чолі з паном Боррелем, на мою думку, і є свідченням того, що підтримка буде. Підтримка не закінчиться з однієї простої причини – це означатиме поразку Заходу загалом.
Не думаю, що Захід зараз може піти на це, тому що це означатиме його глобальний провал. А це, думаю, не входить у план навіть найбільш радикальних сил, які, на жаль, є і в Євросоюзі, і в Сполучених Штатах Америки.
– Очільник українського МЗС Дмитро Кулеба заявив, що сьогодні не ведеться жодних дискусій з Євросоюзом щодо обмеженого формату членства. Водночас відомо, що Франція та Німеччина пропонують альтернативний план членства, що базується на "концентричних колах". Ми також бачимо, що на виборах у Словаччині перемогла проросійська партія Smer на чолі з Робертом Фіцо, також не варто забувати про Віктора Орбана в Угорщині. За вашими оцінками, як це може вплинути на наші перспективи набуття членства в ЄС?
– Про те, що Європейський Союз має бути реформований до певної міри, говорять вже не перший день і не перший місяць. Бо теперішній спосіб ухвалення рішень у Європейському Союзі якщо не вичерпав себе, то вичерпує. Про це не говорить лише лінивий. Отже, треба буде ухвалювати якесь рішення про те, як діяти далі. І це рішення буде непростим.
Воно буде полягати в тому, що в ЄС, найімовірніше, відмовляться від одностайного голосування. Бо те, що в прямому розумінні витворяє Орбан, підриває саму сутність Європейського Союзу.
Тому, безумовно, зміни будуть. Але це зовсім не означає, що ми маємо погоджуватися на якийсь другорядний, третьорядний варіант членства, тому що таке воно нам в принципі і не потрібно. Ми повинні бути повноправним членом. Про це, власне, й заявив Кулеба, в чому я його абсолютно підтримую. Ерзац-членство (від німецького Ersatz – імітація, заміна, – Ред.) нам не потрібне.
Щодо того, що зростають загрози, – це правда. Ми бачимо з того, що відбулося в Словаччині, де, на превеликий жаль, популіст Фіцо робить свою справу, і робить її з погляду популіста успішно. Як бачите, за нього проголосувала практично четверта частина всіх виборців. Це сумно. Це свідчить про те, що популізм, а особливо в цих постсоціалістичних країнах, є доволі помітним явищем. На жаль, це впливає на розклад політичних сил.
Хоча я б зараз не робив надто драматичних висновків. Тому що попереду ще переговори про формування коаліції. Можливо, Фіцо захоче бути прем’єром, якщо йому вдасться домовитися з іншими, а можливо, ні. Це питання відкрите.
Але в тому, що нам треба готуватися до складніших часів, в мене немає жодних сумнівів. Це так. Ми повинні бути готовими до цього. Але це зовсім не означає, що ми повинні погоджуватися на якісь ерзаци і думати, що треба приймати будь-що, що нам запропонують. Ні. Ми вже перейшли з об’єктності в суб’єктність у міжнародних відносинах в прямому розумінні цього слова, і тому маємо вимагати те, що нам потрібно, що відповідає нашим національним інтересам.
– На вашу думку, що є найбільш реальною перспективою для України – членство в ЄС чи в НАТО? Чи можуть ці процеси іти паралельно? Чи мають вони іти паралельно?
– Вони мусять іти паралельно, тому що членство в НАТО – це до певної міри виконання тих вимог, які нам висувають в Європейському Союзі. Звичайно, для членства в НАТО у нас зараз є більше можливостей, тому що наші Збройні сили тією чи іншою мірою відповідають критеріям Альянсу.
Звичайно, треба доводити все до пуття, але є позитив – це вже близько. Проте ми маємо пам’ятати про "лист щастя", який нам надіслали і який чітко і ясно говорить про те, що нам треба зробити, причому швидко.
Нам прописали півтора року. Якщо за цей час все відбудеться, тоді будь-хто з тих, хто розповідає, що ми не готові, буде змушений на цьому, як то кажуть, закрити рота і більше на цю тему не спілкуватися.
Отже, перспективи є. Але в цьому випадку головним є лише одне – воля політичного керівництва України. Якщо воно реально хоче, щоб Україна була в ЄС і в НАТО, за ці півтора року треба це зробити. От, власне, і все.
– Той самий британський міністр Шаппс заявив про те, що Путін сьогодні не може виграти війну проти України, але водночас не може знайти спосіб вийти з неї. Чи вважаєте ви, що російський диктатор опинився у глухому куті? Які тут можливі варіанти?
– Варіант тут може бути тільки один. Він називається: "Генерал Залужний і героїчні Збройні сили України". Більше варіантів немає.
Читайте також: Ірена Карпа: "Лице Росії - це безвихідь, достоєвщина і приреченість"