І в даній ситуації не так важливо говорити про те, чи справді це створює ризик розголошенням державної таємниці, чи ні. Важливо перестрахуватися і вжити превентивних заходів, аби цього не сталося...
А таке цілком може бути, враховуючи, що Надія Савченко дозволяє собі вчиняти демарші, незважаючи на прохання і заклики СБУ, які, наприклад, стосувалися публікації списків українських військовополонених; вона відвідує «ЛНР» і «ДНР», зустрічаючись із керівниками бойовиків, не повідомляючи СБУ, яким шляхом вона їде, як перетинає лінію розмежування тощо.
Всі перелічені дії мають бути підставою для того, щоб ця людина надалі не мала допуску до питань, які стосуються національної безпеки, а, тим більше, державної таємниці. Проте Савченко залишається народним депутатом і, як і раніше, має доступ до державної таємниці. У такій ситуації її, як мінімум, потрібно виключити зі складу Комітету ВРУ з питань нацбезпеки та оборони, на засіданнях якого обговорюються конкретні плани подальших дій, заслуховуються доповіді наших військових та тих людей, хто планує певні операції на Донбасі. Адже розраховувати на те, що Савченко не розповість почуту на комітетських засіданнях інформацію під час своїх поїздок чи зустрічей із бойовиками, було би просто необачно і несерйозно.
Більше того, я переконаний, що народний депутат, який поводиться таким чином, має бути позбавлений мандату, якщо не можна в інший спосіб позбавити його допуску до державної таємниці. Якщо депутат поводиться таким чином, що це створює небезпеку для країни, ми повинні навчитися себе захищати.
Мушу констатувати, що в даному випадку чинна Верховна Рада поводиться абсолютно неадекватно стосовно тих викликів, з якими зіткнулася держава. Попри те, що в Раді, як відомо, вже зареєстрована постанова про виключення Савченко з парламентського комітету, ВРУ (що цілком у стилі парламенту) тягне з її розглядом чи прийняттям, і Савченко, як і раніше, лишається у складі комітету з питань нацбезпеки. Інші депутати навіть не мають права просто так не пустити її на засідання комітету — це буде незаконно, бо вона має статус члена цього комітету. Тому вона, попри все, все ще має доступ до всіх документів, які розглядаються в комітеті. І в цьому — проблема і небезпека.
Коли події на Донбасі тільки починалися, я говорив про необхідність прийняття закону про антидержавну діяльність, і зараз я вкотре пересвідчився, що це потрібно зробити. В такому законі мала б міститися норма щодо депутатів: якщо їхні дії шкодитимуть національним інтересам держави, значить, ці депутати мають бути позбавлені мандату, або їхня справа має розглядатися в суді. Нам необхідна така норма, бо те, що робить Савченко, не тільки не допомагає військовополоненим (не кажучи про якісь більш серйозні питання, пов’язані з питання безпеки країни загалом), а інколи й завдає шкоди.
Я дуже здивований, що сьогодні в Україні немає серйозного ставлення до проблеми розголошення державної таємниці, не передбачено покарання депутата за його дії, якщо вони шкодять національній безпеці - незалежно від того, є в нього недоторканість, чи нема, він має бути відсторонений від роботи та позбавлений того рівня допуску до інформації, який має. Адже працівникам СБУ, Міноборони, прокуратури, дії яких викликають якісь підозри, понижують рівень доступу до державної таємниці чи до просто «таємно» від «цілком таємно», чи до «службового користування». Чому не чинити так й у випадку з депутатами?
В будь-якому разі це питання потрібно врегулювати, бо історія з Росією у нас надовго, і ми повинні вжити превентивних заходів на майбутнє.