Суть у тому, що ці санкції зачіпають інтереси європейських енергетичних компаній, якщо вони продовжуватимуть тісну співпрацю з російськими енергетичними компаніями, в першу чергу "Газпромом". І на перший план тут виходить проект будівництва другої гілки газопроводу по Балтійському морю від Росії до Німеччини – "Північний потік–2", який шкодить інтересам України.
Тобто якщо європейські компанії продовжать реалізовувати цей проект, то вони автоматично підпадатимуть під санкції Сполучених Штатів Америки. У Єврокомісії такий підхід розглянули як неузгодженість єдиної трансатлантичної позиції щодо Росії, а також як втручання в економічну діяльність європейських енергетичних компаній.
Втім таку думку поділяють не всі члени Європейського Союзу, оскільки проти будівництва "Північного потоку-2" виступає низка країн. Це в першу чергу, три країни Балтії - Естонія, Латвія, Литва, а також Польща. Варшава навіть звернулася до Єврокомісії і до Європейського суду з проханням не підтримувати даний енергетичний проект. До позову приєднались Литва і Латвія.
Отже енергетична складова і є в основі цих занепокоєнь з боку Європейської комісії.
Враховуючи те, що у Конгресі заявили про вже узгоджений проект закону, вірогідно, що саме цей текст і буде проголосований у вівторок. Висока вірогідність, що він буде схвалений. Потім він буде направлений президенту США Дональду Трампу на підписання.
Оглядачі і політики в Сполучених Штатах оцінюють вірогідність непідписання цього законопроекту Трампом як низьку. Однак, враховуючи на цей час складні відносини між Вашингтоном і Брюселем, Трамп має всі опції підписати або направити на доопрацювання, тобто запропонувати внести зміни щодо пом’якшення позиції по відношенню до Європейського Союзу. Хоча все-таки, враховуючи низку проблем, пов’язану із розслідуванням втручання Росії у президентські вибори в США, американські політики вважають, що Трамп підпише законопроект у тому вигляді, у якому він є.