Фактично, можна сказати, що передвиборчі кампанії розпочались.
Відео-звернення Вакарчука
Святослав Вакарчук вчора опублікував відео зі Стенфордського університету, де заявив, що не йде в президенти. Але, насправді, ролик ще більше мобілізував його електорат і кристалізував у фронтмені гурту "Океан Ельзи" образ іншого політика, так сказати, нового покоління.
Багато з тих, хто його підтримував, тепер ще більше буде ратувати за нього. Для тих, хто з самого початку був проти цієї кандидатури, зрозуміло, що це стало аргументом для чергових насмішок. Але для населення, яке вагалося, – це яскравий меседж, що він навчається, намагається шукати інформацію, пізнати якісь елементи державотворення. Для них ця заява читається зовсім інакше і скоріш за все саме на них і орієнтувалась.
Отже, питання участі у виборах для самого Вакарчука лишається відкритим, так само як і питання команди, самої кампанії, повернення додому і, власне, старту даної передвиборчої епопеї.
Безумовно, кампанія Вакарчука, якщо така передбачається, робитиметься в останній момент, щоб зберегти інтригу, щоб якомога менше часу і зусиль могли витратити його конкуренти на чорний піар проти самого співака.
Не обов’язково, що Вакарчук може сам йти в президенти, як він і казав, він може підтримати когось, доповнивши команду і, наприклад, претендувати на посаду спікера чи лідера партії президентської, яку потім вже через півроку можна буде завести в парламент. Тому насправді гра в президентство може означати багатоходівку про те, що це приціл на парламент, куди буде ціль завести нових політиків і нову команду.
Поки що головний висновок: через інформаційну бучу навколо даного відео ми бачимо, що запит на нового, іншого політика зберігається у суспільстві.
Затримання Саакашвілі
Попередньо Луценко говорив про домашній арешт, як міру запобіжного заходу. Але незалежно від результатів суду, Саакашвілі намагатиметьсяться і далі вести протестну хвилю, мобілізувати електорат, виводити людей на вулицю. Зрозуміло, що головною точкою удару для грузина буде Президент.
Рівночасно, Саакашвілі дуже високо підняв медійну планку і тепер, щоб політику звучати на телебаченні чи в інтернеті, треба, як мінімум, робити не менше ніж екс-президент Грузії, наприклад, залізти на дах. Тобто якщо ти сьогодні не зробиш щось шалене, 10 каналів про тебе не напишуть і не покажуть.
До чого це все призводить?
У населення сьогодні збивається орієнтир оцінки політика. Фактично, люди сьогодні оцінюють депутатів і політичних осіб не за кількістю збудованих доріг чи виплачених субсидій, чи наповненню бюджету, а потрохи переходять у стан президентської виборчої кампанії й оцінки робляться виключно зі заяв.
Тому дуже важливо все ж таки зберігати розум, політиків оцінювати за їхніми справами, особливо, політиків-корупціонерів. Бо, наприклад, стежити варто в країні не за мітингами, а за тим, як триває боротьба з корупцією, і чи найбільші казнокради сіли до тюрми, а антикорупційні органи не сваряться один з одним.
Друге, що населенню треба не забувати – країна у надзвичайно складному стані, але це не заважатиме політичній конкуренції. Тому всі, хто буде казати, що хтось там розхитує човен чи намагається знищити країну, буде маніпулювати на власну користь. Тому таким маніпуляціям теж піддаватись не варто, необхідно здорово оцінювати діяльність, і заяви, і попередній зроблений і реалізований багаж політика, щоб зробити правильні висновки і потім правильно проголосувати на виборах.