Натрапила на декларацію одного з керівників ДП «Вінницький завод «Кристал», -який, до речі, Фонд держмайна готує до продажу у 2018 році.
Так ось що цікаво. Директор представництва ДП "Вінницький завод "Кристал" (ювелірний завод) у місті Києві Олександр Статник нещодавно став власником пакету акцій ТОВ фірма "Алмаз Б" ЛТД, яка займається роздрібною торгівлею ювеліркою, вартістю 3 мільйони 189 тисяч 200 грн.
При цьому пан Статник за минулий рік задекларував зарплати лише 112,2 тисячі гривень, 35 000 доларів готівкою і 50 000 євро дружини і ще кілька дрібних сум.
Погуглила і виявилося, що ще одним співвласником фірми значиться Леонід Лісниченко, який працював (а може й досі працює) начальником відділу зовнішньоекономічних зв'язків і збуту державного підприємства. Внесок пана Лісниченка у статутний фонд склав біля 3,5 мільйонів гривень.
Зрозуміло, що законодавством України керівникам держпідприємства не заборонено займатися бізнесом. Але ж тут налице діяльність, яка потенційно містить корупційні загрози.
Переконана, що таке саме — якщо не гірше — і на інших держпідприємствах.
Не приватизація нам потрібна, а чесний професійний аудит і контроль за роботою державних підприємств. І тоді отримаємо не разовий прибуток від продажу, а щороку. Це якщо наша мета зберегти державу і розвивати її економічний потенціал.
Перш, ніж продавати держпідприємство як нерентабельне, нормальний господар-керівник держави спочатку б подивився на статки його керівників — і в 90% випадків замість Фонду держмайна цими об’єктами мало б зайнятися НАБУ чи прокуратура.
До речі, глянула я й на декларацію директора заводу Юрія Мазура. 31 грудня 2017 року його дружина придбала автомобіль Хонда CRV 2017 року випуску за 753 тисячі гривень. До речі, згідно з декларацією, пані Мазур — власниця 51% акцій ТОВ "Кристал- Престиж" і минулого року отримала солідний дохід.
Я, наприклад, не розумію, навіщо продавати державний ювелірний завод, яким керують такі успішні бізнесмени