В останні роки кількість договорів емфітевзису істотно зростає...
Українською науковою спільнотою було опубліковано відкритий лист про суспільну небезпеку використання емфітевзису як інструменту продажу сільгосп. земель.
Що фактично відбувається:
1. Договори укладаються більше на 100 і 200 років. При цьому такий договір може бути укладений з іноземцем або іноземною компанією.
2. Селянам за землю дають всю суму єдиним платежем, фактично купляючи її.
3. Оформлюються боргові розписки, попередні договори купівлі-продажу землі, тощо.
4. За такими договорами не сплачуються податки до бюджету.
5. Право на таку землю можна передати під заставу, внести до статутного капіталу компанії, віддати в оренду іншим особам чи продати, фактично без дозволу власника.
На кінець 2016 року у Реєстрі прав було зареєстровано 32.482 договорів емфітевзису.
Найбільше договорів емфітевзису за останні 4 роки було укладено у: Полтавській (3877), Херсонській (2476), Кіровоградській (2386) областях.
Найменше у: Рівненській (12), Волинській (13), Львівській (18) областях.
Експерти прогнозують, що у 2017-2018 році буде укладено близько 80 тис. договорів емфітевзису загальною прощею майже 800 тис. га,що, для порівняння, становить площу с/г угідь двох областей України, наприклад, таких як Чернівецька.
Довідково:
Площа с/г земель України 42,7 млн. га (70% площі усієї території країни).
10,4 млн. га с/г земель у державній власності, з яких:
- 4,7 млн га державних с/г земель в оренді (50% земель передані на 49 років);
- 3,2 млн. га - у постійному користуванні державних підприємств, установ;
- 2,5 млн. га у запасі (не надані в оренду або у власність).
Більшість із 4,7 млн. га земель запасу державної власності не інвентаризовані, їх немає в земельному кадастрі і вони розкрадаються: надаються в оренду на 49 років переважно без аукціону, за найнижчою ставкою; надаються безоплатно у власність на підставних осіб по 2 га для ОСГ.
На такі землі не розповсюджується мораторій, зокрема і заборона на зміну цільового призначення. Такі землі оформлюють на підставних осіб, а потім за різними договорами перетікають до рук декількох аграрних магнатів або спекулянтів.
За деякими оцінками в період з 2014-2018 років майже 4 млн. га таких земель були розкрадені за такими схемами.
Тому інвентаризацію земель не проводять, адже в державній власності земель залишилось набагато менше.