В принципі, це можна говорити про кожний підрозділі окупантів, але зараз маємо конкретику.
Нещодавно росіяни проводили навчання на полігоні біля Єнакієвого. Точніше, у полях поблизу міста, де вони зробили цей полігон.
Для цього туди з усієї "республіки" звозили особовий склад терористів. До слова, в результаті цих стрільб загинула мирна мешканка. А сталося все банально через тотальний пофігізм всіх і вся в "дірі" по відношенню до місцевого населення.
Керівництво проросійських бойовиків, зрозуміло, звітує про те, що їх бригади офі*енно боєздатні, однак насправді все не так, то вони хочуть перегризати один одному горлянку. Одні – через безперспективність життя та важкість служби на передовій, а інші – через відсутність дисципліни, бажання гинути за їх інтереси та не виконання наказів.
Наприклад, в навчаннях в Єнакієвому екіпажі БМП складалися лише з навідників і двох механіків. За "документами", в кожному з них сиділи ще по сім чоловік десанту, а по факту – нуль. Командири взводів окупантів, які бачать всю ситуацію, розуміють, що на цій війні у них немає ніяких шансів, і постійно ходять до керівництва у спробах виправити положення, але їм кажуть, що все просто відмінно. Мовляв, ви воюйте, а нам зі штабів краще видно, де у вас що погано.
В учебці окупованих територій Донеччини готують тільки штурмовиків, тому що є потреба тільки в свіжому гарматному м'ясі. Ці факти, як і те, що відбувається на лінії фронту, призводять до того, що найманці усвідомлюють свою долю – загинути заради того, щоб командування отримувало премії та нагороди від кремлівських загарбників.
Через це та постійне пияцтво між російськими офіцерами та рядовими бойовиками (особливо це стосується місцевих) назріває дедалі більше конфліктів. Окупанти сприймають нижчих за званням терористів як непотріб, який повинен воювати для їх збагачення. Останні ж відносяться до керівників, як до зайвих людей, яких потрібно розстрілювати.
От і зараз, після проведення навчань, терористи почали висловлювати своє незадоволення станом речей, погрожуючи розібратися із цілим рядом і командирів, і їх підлеглих, що лояльно ставляться до офіцерів-окупантів, або самі приїхали на Донбас з Росії. Особливу неповагу бойовики висловлюють щодо Дем'яна Дем'яненка, 27-річного штабного пацюка, командира взводу Раджи Кашперова з Росії, його приспішника Віталія Колесникова із позивним "Швед" (також комвзводу), та інших керівників.
Чим закінчиться цей конфлікт у рядах проросійських бойовиків, невідомо. Можливо, ті, хто місцеві, перестріляють як окупантів, так і їх прихильників, такі випадки непоодинокі. Але, скоріш за все, у бойовиків не вистачить сміливості хоч якось протидіяти командуванню, та вони швидко загинуть на передовій, коли офіцери ЗС РФ дізнаються про настрої на бунт. То ж не складно закинути кудись під позиції ЗСУ із наказом здобути якусь інформацію. У наших хлопців тепловізори є, так що все станеться швидко.