Кабінет Міністрів затвердив перелік об’єктів для приватизації, до якого увійшло 5 обленеро, Центроенерго, 5 ТЕЦів, Азовмаш, Турбоатом… Всього 26 великих держпідприємств. Це в основному стратегічні підприємства, ціна яких в нинішніх умовах не відповідає реальній вартості. Наприклад, в 2016 році стартова ціна Одеського припортового заводу була 530 млн дол, а сьогодні його готові збути за 53 млн дол.
Представники влади переконують нас в тому, що таким чином скарбниця держави поповниться необхідним грошовим ресурсом і це сприятиме реформам. А насправді, мова йде про те, щоб вилучені від приватизації кошти скерують напередодні президентських і парламентських виборів на покриття дефіциту бюджету, на проїдання, на погашення державного боргу. Про цільові програми розвитку країни ніхто навіть не думає. А філософія приватизації полягає саме в цьому.
Хто ж братиме участь в конкурсі? Нас запевняють, що це будуть іноземні інвестори. Неправда!
В корумповану країну, яка до того ж перебуває у війні з Росією, ніхто з серйозних інвесторів не ризикне вкласти гроші. Як завжди, ціну держпідприємств штучно зменшать і поділять між наближеними до влади мільйонерами. Отже, у нинішньому вигляді ця приватизація лише посилить олігархат.
Ігнорується сама ідеологія приватизації, на перший план виставляться тільки вартість продажу. Про збереження призначення підприємств, їх модернізацію, соціальний захист робітників не йдеться.
Зараз, коли гривня знецінена, а українські активи впали в ціні, проводити приватизацію стратегічних підприємств – це відвертий грабунок українців.