Але насправді на ситуацію треба дивитися значно глибше.
Кремлівські окупанти з числа опозиції до Суркова вирішили дожати Захарченка, створивши йому значні внутрішні проблеми. Мовляв, якщо змістити тебе прямим наказом не вдасться, а питання "виборів" зависло у повітрі (про те, що "народне волевиявлення" терористи хочуть відтермінувати, писав ще на початку року), ми послабимо твоє становище, як тільки зможемо.
Справа у тому, що російське командування вже майже рік, як намагається перевести всі незаконні бандформування під керівництво ЗС РФ. Для цього місцевих жителів з числа бойовиків відправляють з командирських посад, а самих терористів розподіляють по різних підрозділах російських військ, щоб не було такого, що 20+ добре знайомих місцевих колаборантів служать в одній роті.
Роблять це, звісно, для посилення боєздатності особистого складу. Але ж у рамках таких реформ курляйтерові дорікнули, мовляв, ти, звісно, контракт із нами підписав, однак офіцером не став, а от власний підрозділ залишив собі, переформатовавши один з загонів батальйону "Оплот" під "спецпризначенців" з так званої "республіканської гвардії". Підпорядковуються ці терористи лише Захарченку, ніякі завдання для ЗС РФ не виконують, лише забезпечують охорону як самого ватажка терористів, так і віджатих ним підприємств. Зарплатню цим бойовиками взагалі ніколи не урізали, а також вчасно платили. При цьому штатний оклад терориста-охоронця стартує від 30 тисяч рублів, тоді як звичайні колаборанти отримують 10-15.
Звідки ж їм платять гроші? Звісно, з російського бюджету. От і казали курляйтерові, що треба перейти на охорону від російських спецслужбістів, а власний батальйон залишити для реальних бойових дій проти ЗСУ, однак нічого такого зрадник України не зробив.
Після невдалих спроб змістити Захара, його недруги у Москві, судячи з усього, вирішили зробити хід конем – спробувати залишити ватажка терористів без своїх вірних псів-"гвардійців". Після зупинки фінансування цілого ряду підрозділів місцеві терористи ще більш зненавиділи Захарченка, до того ж замполіти ЗС РФ прямо кажуть, що затримки пов'язані із тим, що ватажок "денеерії" не слухається російське керівництво.
Але якщо незадоволення такими діями кремлівських лідерів та місцевих діячів серед підрозділів на передовій Захарченка не дуже хвилює, то назріваючий бунт серед особистої охорони загрожує йому досить сильно. Звісно, платити кільком охоронцям він може і з особистих грошей, однак він ну дуже боїться спроб замаху, то ж хоче чути себе у небезпеці в оточенні сотні озброєних до зубів терористів.
При цьому питання лояльності цих бойовиків для курляйтера взагалі стоїть ледве не на першому місці. То ж проблема й полягає у тому, що після двох місяців обіцянок повної оплати, терористи почали писати рапорти на звільнення та перехід у інші підрозділи окупантів. Для того, щоб хоч якось стримати невдоволення, Захар навіть особисто їздив на базу "республіканців", де розповідав про "виконання боргу перед вітчизною". А зарплатня, мовляв, таке, справжній патріот може охороняти віджаті клуби та резиденцію Захарченка без оплати.