В першу чергу на себе ці новели приміряли ІТ-шники. Саме ті, які входить до трійки індустрій з найбільшою часткою у ВВП країни разом з аграрним сектором та металургією. Минулого року IT обігнало металургію та піднялось на 2 місце серед експортерів. Зараз сфера інформаційних технологій складає більше 20% експортованих послуг, та приносить майже 4 млрд доларів валютної виручки в країну. Але напевно Уряду на це начхати. Те, що айтішники легко змінють місце проживання теж не важливо, то ж потім буде, а не зараз. Ну втратить країна потенціал розвитку, зате на вибори грошей вистачить.
За даними спеціалізованого сайту Dou.ua середня зарплата айтішника становить близько 53 000 грн, що в 5 разів більше середньої зп по країні. Міністр соціальної політики напевно невдоволений високими доходами айтішників. То українці забагато їдять, то забагато заробляють, та ще й мають наглість виїжджати за кордон в пошуках кращого життя. З такими ініціативами міністра ми зростання економіки не піднімемо, лише закопаємо.
Ознаки трудових відносин прописані занадто широко в складно. На практиці це призведе до одного - Держпраці буде всі договори між підприємством та ФОПами називати трудовими відносинами з посиланням на норми кодексу законів про працю. Одна лише норма законопроекту чітко говорить про його справжню мету:
«Факт наявності трудових відносин встановлюється посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальних органів, яка має повноваження державного інспектора праці».
Фактично, це ще один спосіб наживатися на бізнесі. Допустити цього не можна.