Однак "постанова" "ради міністрів" псевдореспубліки створила справжній галас на тій частині Луганщини, де панують путінські бойовики.
Бути пійманими озброєними пияницями та закинутими на передову ніхто з жителів "ЛНР" не бажає, але наразі саме така перспектива й вимальовується у місцевого населення. Тому на повному серйозі люди й говорять про те, що краще запастися продуктами харчування на довгий строк та не виходити з квартир та домівок доки божевільні дегенерати не заспокояться.
Але ж насправді російські куратори не збираються повально використовувати рабів на лінії фронту – їм, за оцінками командирів окупаційної армії, потрібно всього лише кілька тисяч людей, яких заставлятимуть будувати укріплення, рити окопи та взагалі використовуватимуть у власних цілях. Втім, як саме набиратимуть людей для використання, бойовики досі не вирішили. Механізм тільки розробляють. То ж, для початку планують використовувати на передку саме перехожих. Тих, кого спіймають без документів, або ж порушників комендантської години. Добиратимуть "нестачу" серед простих громадян.
Здавалося б, нічого нового у подібній тактиці немає: мешканців Донбасу росіяни активно використовували у якості рабів у 2014-2015 роках. Тоді будь-якого цивільного, якого помічали нетверезим, грабували та відправляли на "виховання". Могли й просто заставляти рити бліндажі задля власних розваг. Від цієї практики потім відійшли, але ж тепер росіяни хочуть її повернути.
І зовсім не для допомоги своєму особовому складу, а заради того, щоб вбивати мирних жителів. Згідно з планами Кремля, бойовики мають обстрілювати власні ж позиції під час робіт мирних, а у загибелі людей звинувачуватимуть Україну. Це, до речі, можуть використати як привід для масштабного наступу чи взагалі для повномасштабного вторгнення.
Більше того, нововведення, як очікують куратори "дири", мають серйозно послабити поширення антиреспубліканських настроїв, оскільки від сьогодні замість того, щоб думати про те, як класно жилося в Україні, люди зосереджуватимуться на тому, щоб не попадатися на очі бойовикам. Про те, що відповідні дії можуть призвести до зворотньої реакції, російські генерали, схоже, не замислюються. Хоча їх, насправді, питання задоволення місцевих "владою" майже не турбує – реального бунту серед людей окупанти зовсім не бояться.