Можна навіть не сумніватися, якщо за допомогою переговорів наші політики досягнуть "порозумінь" із терористами "ДНР" та "ЛНР", війна справді припиниться. Але доведеться забути про боротьбу із корупцією, вступ до ЄС, НАТО та інші речі, за які ми боремося вже понад п'ять років. І, що ще небезпечніше, треба забувати про українську незалежність як таку.
Справа не тільки у тому, що бойовики зможуть обстрілювати наших військових, а захисникам України заборонять відкривати вогонь у відповідь. Навіть не в тому, що ми відмовимося від захисту своєї держави від агресора. Треба дивитися ширше: Кучма від імені України може підписати лише ті домовленості, де Росія значитиметься не стороною конфлікту, а якимось "гарантом". Це легалізує як російських терористів зі складу ЗС РФ, так і місцевих бойовиків-найманців. І це дасть змогу росіянам уникнути будь-якої відповідальності не тільки за дії бандформувань, але й за розв'язання війни в цілому.
До того ж, треба не забувати про можливе скасування блокади. Тут треба мати на увазі, що протести деяких людей у 2017-му не були націлені на припинення торгівлі із бойовиками. Вони хотіли лише зробити так, щоб бізнесу Ахметова стало боляче. Тоді блокувалися, принаймні, лише три ділянки залізниці з десяти, – ті, якими користувалися для вивозу вугілля на заводи олігарха. Іншими шляхами потяги вільно ходили. Як і контрабандні вантажі з ковбасою та іншими продуктами.
Заборона будь-яких торгових відносин дала змогу лише зробити ввезення та вивезення товарів дорожчим – все почали "тарабанити" через Росію та Крим. Але не слід забувати, що тоді більшістю підприємств у "ДНР" та "ЛНР" були у власності українців. Можливо, останні не зовсім контролювали процеси, і, ймовірно, були у змові з окупантами, але податки за роботу платили Україні. Але суть у тому, що зняття заборони на торгівлю легалізуює нових власників шахт та заводів – генералів ГРУ, російських кураторів квазіреспублік у ролі українських підприємств. Ми постачатимемо їм сировину, відкриємо ринки збуту. Тобто, зробимо продовження фінансування терористичних угрупувань автономним, без прив'язки до російського бюджету.
Це все ніяк не допоможе повернути Донбас, оскільки ми отримаємо більш потужного ворога, залишимось без юридичних інструментів захисту та зведемо опір проти окупантів нанівець. І зробимо все під патріотичні лозунги зі всебічною підтримкою ініціатив президента, який хоче закінчити війну.
P.S. Гірше, те, що вступати у нову епоху злиття країни ми можемо із повністю знекровленою Службою безпеки та армією, яка зараз навряд чи зможе діяти хоча б так само швидко та ефективно, як раніше. А про деморалізацію армії вже навіть не казатиму. Одні лише розмови про припинення вогню у відповідь, коли терористи кожного дня вбивають наших військових, ведуть до повного небажання ризикувати життям заради політичних ігрищ, а не збереження країни.