Друзі, на Ваші численні запити хочу вам прокоментувати ситуацію на валютному ринку, висловивши свою особисту точку зору. Але спочатку про оперативну ситуацію. Хто не встиг купити по 25,05, потяг вже пішов, зараз міжбанк торгується з середніми котируваннями на продаж 25,145 грн за долар.
1. Головний фактор, якому гривня "має подякувати" за укріплення, – це приплив нерезидентів на ринок гривневих ОВДП. З початку року на ринок ОВДП нерезиденти принесли 67,4 млрд. грн. Останні успішні розміщення, зроблені Мінфіном, звісно підсили притік коштів нерезидентів на валютний ринок. Тільки з 22 липня вкладення нерезидентів у ОВДП збільшились на 4,6 млрд. грн. Сплеск попиту на ОВДП від нерезидентів спричинило очікування зниження облікової ставки НБУ після публікації прогнозів НБУ щодо динаміки облікової ставки, на фоні очікувань зниження облікової ставки Федерального резерву.
2. В свою чергу, НБУ згідно із своєю стратегією валютних інтервенцій не повинен зламувати ринкові тренди, а згладжувати надмірні коливання, що і було успішно зроблено. З початку року НБУ викупив з ринку у ЗВР чистими 2,2 млрд. доларів США. Я нагадаю, що надмірний викуп валюти з ринку збільшує обсяг вільної гривні в обігу, що підвищує інфляційні ризики. От у чому не зацікавлене українське населення, так це в розкручуванні інфляційної спіралі. Звісно, надлишкову гривню можна було б стерилізувати і в НБУ є для цього всі інструменти, але ж це йде у розріз з інтересами бізнесу, оскільки буде означати відхід від анонсованого зниження процентних ставок. Така моя особиста експертна думка.
3. На щастя, кон’юнктура світових ринків розвернулась зараз на користь України. Ціни на залізорудну сировину тримаються на рівні 120 доларів за тонну вже третій тиждень, при прогнозованих рівнях 60-65 доларів за тонну. Така динаміка цін на ЗРС підтримує ціни на сталевий прокат, який є важливою частиною експорту. Непогано тримаються і ціни на зернові. Ціни на пшеницю коливаються на рівні минулого року, а от кукурудза за 12 місяців зросла на 10-15%. В свою чергу, ціни на нафту коливаються навколо відмітки у 65 доларів да барель. Тобто наш основний експорт дорожчає, а енергетичний імпорт по цінам топчеться на місті. Звісно, це позитивно вплине на торгівельний баланс України і цю ж статистику дивимось не тільки ми з вами, а й інвестори-нерезиденти.
4. Плюси та мінуси для Мінфіну. Безумовним плюсом укріплення гривні є зниження обслуговування зовнішнього державного боргу. Я нагадаю, що на кінець першого кварталу 2019 року держборг складав 1,858 трлн. грн, з них 1,094 трлн грн (59%) приходилось на зовнішні запозичення. Зміцнення гривні означає як зниження витрат на відсотки по держборгу, так і витрат на його погашення. Сподіваюсь, Мінфін встигне скористатись ринковим трендом і попіклується про купівлю валюти за оптимальним курсом. З іншого боку, я допускаю, що міцна гривня може негативно відображатись на показниках виконання державного бюджету за доходами, особливо по митниці. Але зараз стратегічно важливим є вже не питання до Мінфіну, скільки до економічного блоку уряду та нової Верховної Ради, що ж це за фіскальну модель ми побудували, де є залежність між міцністю національної валюти та виконанням бюджету. За визначенням, фіскальні інтереси не повинні стояти на заваді курсовій стабільності, а Мінфін не може свідомо чи несвідомо бути весь час зацікавленим у слабкій гривні.
5. І нарешті, про те, що буде далі. Я так розумію, що план по запозиченням у гривневих ОВДП на 2019 рік виконується із випередженням, далі обсяги запозичень будуть не такими значними і облікова ставка буде знижуватись, а разом з нею буде знижуватись і дохідність ОВДП. Тому такий фактор впливу, як приплив іноземного капіталу на ринок ОВДП, до кінця року буде втрачати свою вагу. НБУ як і раніше буде дотримуватись режиму гнучкого курсу і стратегії інтервенцій, яка не викривляє ринкові тенденції, а лише дозволяє уникнути надмірних коливань курсу.