На сайті ГПУ та на сторінці НАБУ в повідомленнях про затримання Гримчака фігурує саме ч.4 ст. 190 Кримінального кодексу (шахрайство в особливо великих розмірах). Як повіомляє ГПУ, за результатами досудового розслідування встановлено, що вказані особи здійснили злочинні дії. І далі цікава інтрига. Гроші призначались для забезпечення впливу на суддів Верховного суду України щодо винесення рішення на користь зацікавленої особи, а також за здійснення впливу на відповідних службових осіб Мінкульту та КМДА. Простими словами - посередництво.
Але далі, ГПУ пише - що майном (грошима) затримані особи хотіли заволодіти шляхом ОБМАНУ та зловживанням довірою. Саме так і виглядає формула шахрайства. Тобто, зі слів прокуратури виходить, що це не посередництво, а те, що в народі називають "кидок", коли гроші беруть, а зобов"язання не виконують.
Диявол, як то кажуть, у деталях. Якщо обману не було, і затримані щиро збирались за ці гроші виконати домовленості, тобто нікого не планували обманювати, а просто "заробляли", то і ст. 190 ККУ(шахрайство) - не буде. Справа просто розвалиться.
По-друге, якщо кваліфікувати дії затриманих, як шахрайство, тоді особи, які передавали гроші - просто потерпілі. А якщо все ж таки мав місце хабар(неправомірна вигода) або зловживання впливом, тоді під підозрою всі - і ті, хто приймали гроші, і ті хто їх передавав.
Тож, дуже цікаво - стаття "шахрайство" з"явилась тому, що дійсно є ознаки обману та зловживання довірою, чи це спосіб прикрити від підозр осіб, які передавали гроші, і, зрештою, зведення нанівець самого обвинувачення.