Я аж ледь захлинувся від небаченого щастя.
- Що, правда? Точно він?
Точно, кажуть. І ще розпочав реформи.
- Які?
- Ну як які? Не видно хіба?
- Не видно.
А де має бути видно? Які конкретно? Мінуточку, я запісиваю. Довелося мені сердешному розказати, що гривню «зміцнювати» почали ще за Порошенка. Але з особливою силою да, вже з травня, при Зеленському. І як вони це зробили. Правильно, почавши скуповувати облігації внутрішньої державної позики (ОВДП).І ось далі – цитата із звіту міністерства фінансів:
«За дев’ять місяців (2019 року) фактичні запозичення до загального фонду державного бюджету становили 351 млрд в гривневому еквіваленті (з яких номіновані в гривні запозичення становили 191 млрд грн). Це становить 86,5% від річного плану запозичень на 2019 рік. У січні-вересні витрати загального фонду державного бюджету на погашення та обслуговування державного боргу становили відповідно 298 млрд грн та 91 млрд грн».
От так. Позичили ми більше, ніж віддали боргів. І позичали не у МВФ, під 3% річних. А ОВДП - під 16% річних. І віддавати їх вже скоро, бо більша половина запозичень (понад 60%) – на два і менше роки.
Уже у наступному році необхідно віддати 438 мільярдів боргів чи відсотків з обслуговування боргу. Більше третини, якщо рахувати від бюджету країни (менше 1,2 трлн.грн.). А долар дав заднього тому, що багато виявилося бажаючих купити ОВДП. І це не на довго. Долар скоро повернеться до 28 гривень. А борги віддавати вже цьому уряду.
І ще гарячих новин вам. Моя організація проводить соціологічне опитування в Сумській області. Десь близько половини респондентів не можуть назвати прізвищ ні голови уряду, ні голови Верховної Ради. Їх прості люди просто не знають. Для них усе це – Рада і Уряд Його величності.
Мені аж страшно. За все, в очах людей, відповідає він – Великий Зе! І у мене – самі лише питання. Уже 100 днів президентства пройшло. Ок! Тоді уряд був не той. Зараз уже майже два місяці і той уряд, і той парламент. Не відмажешся. А за цей час у половині областей не призначено голів обласних адміністрацій. Не призначено жодного голови районної державної адміністрації. ЖОДНОГО в Україні! Як за два місяці не змогли призначити? Ющенко вже у день інавгурації призначив губернаторів. При Януковичу за кілька тижнів призначили усіх. І усіх голів районів. А тут – бац-бац – і мимо.
Володимир Олександрович порадували земляків – поганяли чортів у Борисполі чи Ужгороді, лякнули Філатова у Дніпрі – і стихли. Де красота? Де екібана?
Усе, що може розказати зараз обиватель про здобутки нової влади – це зменшення курсу долара і зняття недоторканості з депутатів. А іще страшилку, що наближається, про ринок землі. Це – все.
У мене результати соцопитування на руках. А очікування – не зникли. Мало того, вчителі вже не дочекалися не те що 4 тисяч євро – вони не дочекалися банального підвищення. Хоч на трошки.
Але – оптимізм нашого народу радує. Той же мій співрозмовник, після усіх моїх аргументів (про курс долара) зазначив, що усе важко тому, що перед цим 5 років гад Порошенко все гальмував. Але скоро розженемося і…
Мені через рік стане соромно. Бо вже через рік ми Україну не впізнаємо. Сів. Жду.