Український інститут національної памʼяті планує у 2025 році проведення пошукових робіт жертв Волинської трагедії на Рівненщині у відповідь на звернення польських громадян.
В Інституті повідомили, що цього року почали отримувати звернення від польських громадян щодо можливості проведення пошуку та ексгумації останків їхніх членів родин. Зокрема, було отримано запит щодо проведення таких робіт на території Рівненської області.
За результатами розгляду звернення, яке надійшло у вересні 2024 року, Український інститут національної памʼяті має намір включити пошукові роботи на території Рівненської області до плану роботи та заходів на 2025 рік, повідомили в Інституті.
"УІНП залишається відкритим до взаємодії з польськими інституціями у сфері пошуку, збереження і догляду за місцями памʼяті українців у Польщі та поляків в Україні. Проте з огляду на те, що офіційні міжінституційні механізми щодо розв'язання проблемних питань з польською стороною в питаннях відновлення та збереження місць пам’яті вже тривалий час не діють (зокрема, робочі групи між інститутами пам’яті та міністерствами, до повноважень яких належать питання культури), УІНП схиляється до рішення піти назустріч інтересам громадян Польщі та у порядку виключення безпосередньо взяти на себе роль координатора у проведенні пошукових робіт на запит польських громадян із запрошенням польської сторони в ролі спостерігача. Тож у разі отримання від польських громадян необхідних уточнень щодо локалізації потенційних місць пошуку ми будемо старатися допомогти їм попри війну і складну економічну ситуацію", – зазначив голова Українського інституту національної памʼяті Антон Дробович.
У реалізації цього рішення Інститут взаємодіятиме з Державною міжвідомчою комісією з увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій і Міністерством культури та стратегічних комунікацій України, до повноважень яких належать питання видання дозволів на проведення пошукових робіт, ексгумацій та облаштування пам’ятників, пам’ятних знаків, меморіалів, а також зі спеціалізованими організаціями, які мають право на проведення таких робіт в Україні.
"З огляду на обмежену кількість фахівців та на продовження повномасштабної війни росії проти України, що супроводжується пошуковими та ексгумаційними роботами загиблих військових і цивільних, оперативність реалізації пошукових робіт залежатиме також від наявних ресурсів", - йдеться у повідомленні.
Як відомо, у грудні 2020 року очільники Українського інституту національної пам’яті та Інституту національної пам’яті Республіки Польща (Instytut Pamięci Narodowej) домовились провести у січні-лютому 2021 року українсько-польські експертні консультації щодо врегулювання проблемних питань у сфері увічнення пам’яті жертв воєн та політичних репресій. У результаті тривалого листування був напрацьований проєкт регламенту групи з розгляду проблемних питань, але з 2021 року він залишається не погодженим польською стороною.
У червні 2022 року на рівні міністерств культури України та Польщі було підписано Меморандум про співробітництво у сфері національної пам'яті. Документ передбачив створення українсько-польської робочої групи під головуванням заступників міністрів культури, яка виконуватиме спільні домовленості щодо співробітництва держав з питань розшуку, ексгумації, поховання, відзначення, легалізації, реконструкції та правової охорони місць вшанування та поховань. Згідно з Меморандумом, до складу робочої групи повинні входити представники профільних інституцій Польщі та України, а також представники експертного середовища. Меморандум повинен був вступити в дію після припинення воєнного стану на території України. Проте питання пошуку та ексгумації поховань поляків на території України гостро підіймалося польською стороною впродовж усього часу повномасштабної війни.
У 2023 році Україна пішла назустріч Польщі та на виконання Меморандуму було проведено спільні українсько-польські дослідження зі встановлення місця поховань поляків на території колишнього сільського цвинтаря села Садове Чортківського району Тернопільської області (колишнє село Пужники).
На початку 2024 року історичні питання актуалізувалися в ході міжурядових консультацій Польщі та України під час візитів Дональда Туска до Києва та Дениса Шмигаля до Варшави. На виконання розробленого в результаті міжурядових консультацій плану заходів Міністерство культури затвердило склад української частини українсько-польської Робочої групи з питань національної пам’яті. Інформації щодо формування польської частини Робочої групи до Українського інституту національної памʼяті станом на 1 жовтня 2024 року не надходило.
Також в УІНП нагадали, що попри неодноразові кроки української сторони на зустріч польській (щонайменше тричі з 2019 року польській стороні надавалися дозволи на проведення робіт та досліджень на польських місцях пам’яті в Україні) – запит України на відновлення меморіальної таблиці на похованні воїнів УПА на горі Монастир залишається не виконаним. Відновлення таблиці у первинному вигляді з зазначенням імен похованих у цій братській могилі було предметом переговорів на найвищому рівні президентів України та Польщі.
Зазначене вище залишає відкритим питання щодо готовності польської сторони до паритетних і рівноправних відносин з Україною у сфері історичної памʼяті.
Зі свого боку Український інститут національної памʼяті планує навесні 2025 року, до початку сезону пошукових та ексгумаційних робіт, додатково підготувати й оприлюднити розʼяснення про алгоритм звернення щодо проведення таких робіт українською і польською мовами.
Також Інститут звернувся до Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України з пропозицією передбачити в державному бюджеті на 2025 рік бюджетну програму "Збереження місць пам’яті", метою якої буде проведення відповідних досліджень та робіт, зокрема і на місцях пам’яті польського народу.
Читайте також: "Не друзі, але сваритись не можна": кілька фактів про те, як Польща збагачується на нашій війні