Російська влада активізує механізми прихованої мобілізації на тлі значних втрат на фронті та зниження темпів добровільного набору в армію. Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW) за 31 березня.
За даними аналітиків, регіональні адміністрації в Росії почали залучати середній і великий бізнес до фактичного добору працівників для підписання контрактів із міністерством оборони РФ.
Губернатор Рязанської області Павло Малков підписав відповідну постанову, яку 31 березня оприлюднило видання "Новая газета Европа" з посиланням на офіційний портал правових актів РФ. Згідно з документом, підприємства з чисельністю від 150 до 500 працівників зобов'язані визначати від двох до п'яти співробітників для укладення контрактів із міністерством оборони РФ. Дія постанови розрахована щонайменше до 20 вересня 2026 року.
Постанова формально спирається на федеральні рішення, які нелегітимний президент Росії Володимир Путін ухвалив ще 2022 року, однак фактично, як зазначає ISW, він є продовженням політики прихованої мобілізації. Такий підхід дає змогу Кремлю уникати оголошення нової хвилі відкритого примусового призову, перекладаючи відповідальність на регіональну владу й роботодавців.
Аналітики наголошують, що в такий спосіб у Москві намагаються компенсувати дефіцит особового складу. У січні 2026 року рівень набору в російську армію, за оцінками ISW, уперше із 2022 року став нижчим за рівень втрат.
ISW прогнозує, що Кремль і надалі розширюватиме практику прихованої мобілізації на регіональному рівні, оскільки попередній механізм залучення добровольців через високі одноразові бонуси за підписання контрактів втратив ефективність наприкінці 2025 року.