В Україні дві великі торговельні мережі — продуктовий ритейлер «МаркетОпт» та відомий продавець техніки «Ябко» — майже одночасно заявили про кардинальну зміну своїх бізнес-моделей. Компанії офіційно відмовляються від поширеної схеми штучного подрібнення бізнесу через фізичних осіб-підприємців (ФОП) та проведення подвійних фіскальних чеків.
Як зазначає народний депутат Ярослав Железняк, причиною такої «легалізації» стали не зміни податкового законодавства, а цілеспрямовані слідчі дії Бюро економічної безпеки (БЕБ). Ці кейси демонструють, що розбудова незалежних інституцій є значно дієвішим інструментом боротьби з ухиленням від сплати податків, ніж спроби ручного управління та тиску на бізнес, які тривали останні сім років.
Читайте також: Користувачі тікають від ШІ: інсталяції DuckDuckGo зросли на 30% після радикального оновлення Google
«Прозріння» великих мереж: заяви «МаркетОпт» та «Ябко»
Мережа продуктових магазинів «МаркетОпт», яка є шостою за обсягами транзакцій у системі Monobank, публічно визнала використання ФОПів та практику проведення розрахунків двома окремими чеками для однієї покупки. У своїй офіційній заяві компанія назвала це наслідком «прогалин у законодавстві», проте запевнила, що після втручання БЕБ повністю поділяє позицію держави щодо недопущення штучного дроблення бізнесу та розпочинає реорганізацію.
Майже одночасно схожу заяву оприлюднила й мережа магазинів мобільної техніки «Ябко». Керівництво компанії повідомило про старт трансформації операційної моделі за результатами розслідувань БЕБ. У повідомленні визнали, що критичні зауваження правоохоронців стосувалися саме схем із ФОПами та некоректного проведення розрахункових операцій.
«Компанія повністю поділяє та підтримує позицію держави та бюро економічної безпеки щодо необхідності суворого дотримання норм податкового законодавства України, забезпечення прозорості ведення бізнесу та недопущення будь-яких форм штучного дроблення господарської діяльності.» — З офіційної заяви мережі «МаркетОпт».
Чому ручний режим регулювання зазнав фіаско
Ярослав Железняк наголошує, що в державному управлінні існують лише два підходи: системна розбудова інституцій або ручне втручання. Протягом останніх років влада регулярно намагалася запроваджувати нові обмеження чи підвищувати податки для дрібних підприємців, залишаючи без уваги великі схеми ухилення. Проте реальні результати з'явилися лише тоді, коли за справу взявся оновлений орган фінансових розслідувань.
- Штучне подрібнення: Схема, за якої великі торговельні мережі оформлюють продажі через сотні підставних ФОПів для зменшення податкового навантаження.
- Подвійні фіскальні чеки: Інструмент приховування реальних фінансових оборотів під час продажу товарів кінцевим споживачам.
- Корупційні домовленості: Спроби вирішити проблеми в ручному режимі через неформальні зв'язки, які стали неефективними в умовах інституційного тиску.
Сигнал для МВФ та подальші інституційні зміни
Процес детінізації великих ритейлерів збігся у часі з візитом місії Міжнародного валютного фонду (МВФ), яка аналізувала стан державного бюджету України з 26-27 травня по 2 червня 2026 року. На думку Железняка, ці кейси мають стати чітким сигналом як для міжнародних партнерів, так і для української влади.
Замість підвищення податкового тиску на сумлінний бізнес та запровадження нових обмежень, держава повинна фокусуватися на реформуванні правоохоронних та контролюючих інституцій. Тільки системний підхід та ліквідація масштабних тіньових схем здатні забезпечити стабільне наповнення бюджету без шкоди для економічного розвитку країни.
Читайте також: Українцям, які повернуться додому з-за кордону, будуть платити. А тим, хто залишився в країні у найважчі часи?