Українські сили оборони успішно перехоплюють ініціативу на полі бою, завдаючи точкових ударів по російських оборонних підприємствах та нафтопереробних заводах. Зокрема, нещодавні атаки на військовий завод «Прогрес» у Чебоксарах та Куйбишевський НПЗ у Самарі демонструють зростаючі спроможності України. Проте аналітики попереджають, що успіхи ЗСУ та потенційне заморожування конфлікту не гарантують Європі безпеки, а навпаки — можуть вивільнити величезне російське військо для нових агресивних кроків поза межами України.
Викладач Києво-Могилянської бізнес-школи Валерій Пекар в аналітичному ефірі детально розібрав можливі сценарії дій Володимира Путіна. На його думку, найбільш ймовірним кроком російського диктатора є ескалація конфлікту та здійснення гібридної атаки на одну з країн НАТО, зокрема на Польщу, вже до кінця 2026 року.
Чотири сценарії для Кремля
Данський військовий аналітик Андерс Нільсен виділяє чотири основні шляхи, якими може піти російський режим для виходу з воєнного глухого кута. Оскільки російська економіка повністю переведена на воєнні рейки, просте повернення до мирного життя є неможливим і загрожує фінансовим колапсом РФ. За оцінкою Валерія Пекаря, Путін завжди обирає максимальну ескалацію для домінування та залякування опонентів, відкидаючи мирний шлях.
- Перемир'я на умовах України: Маловірогідний для Кремля сценарій, оскільки капітуляція або суттєві поступки означатимуть політичну смерть для Путіна.
- Заморозка лінії фронту: Тліючий конфлікт без офіційного миру, який дозволить утримувати мобілізоване суспільство в напрузі.
- Тотальна мобілізація: Залучення ще одного мільйона росіян до армії, що несе високі внутрішньополітичні та економічні ризики для режиму.
- Атака на країни НАТО: Ескалація на іншому театрі воєнних дій для примусу Заходу до капітуляції та припинення допомоги Україні.
Чому саме Польща та як може виглядати напад
На відміну від популярних прогнозів про можливий напад на країни Балтії, Валерій Пекар припускає, що основною ціллю Кремля може стати Польща. Успішний удар по цій країні здатний спричинити масштабну політичну кризу в Європі та спровокувати хвилю біженців до Німеччини, що приведе до влади євроскептиків та популістів. Росія володіє ресурсами для проведення такої операції, розраховуючи, що США під керівництвом Дональда Трампа або через фокусування на Близькому Сході та Тайвані не втрутяться у конфлікт.
«Це може бути масований ракетно-дроновий удар по об'єктах польської енергетики, яка набагато менше захищена, ніж українська, що супроводжуватиметься масованою кібератакою та диверсіями. Без наземного вторгнення росіяни спробують створити у Польщі тотальний хаос.» — Валерій Пекар, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи.
Внутрішні страхи Кремля та невідворотний розпад РФ
Головною причиною агресивної поведінки Путіна є страх перед внутрішнім вибухом у Росії. Повернення додому майже 1,5-мільйонного угруповання військ із бойовим досвідом та психотравмами загрожує повторенням сценарію 1917 року. Саме тому війна для російського режиму є єдиним способом самозбереження.
У середньостроковій перспективі, після вичерпання фінансових ресурсів, Російську Федерацію очікує неминучий розпад на десятки незалежних національних держав (Татарстан, Башкортостан, Чечня, Саха-Якутія тощо). Цей процес убезпечить майбутні покоління українців від постійної загрози зі сходу, проте потребуватиме від України та Заходу готовності до непередбачуваних криз та появи нових геополітичних реалій.