Українські дослідники натрапили на унікальну історичну знахідку, яка здатна суттєво змінити знання про населення Лівобережної Гетьманщини XVII століття. Нею стала присяга Полтавського полку, складена у січні 1670 року.
Цей документ має колосальне значення для науки, оскільки він може стати унікальним «мостом», що заповнить тривалий документальний розрив і з'єднає покоління українців між XVII та XVIII століттями.
Читайте також: Польща на роздоріжжі: як процвітання породжує радикалізм та загрожує Україні
Чому виник цей документ?
Історичний контекст створення присяги пов'язаний із подіями після повстання 1668 року та загибелі гетьмана Івана Брюховецького. Ситуація на Лівобережжі тоді залишалася вкрай напруженою — Гадяцький, Миргородський та Полтавський полки тривалий час навідріз відмовлялися визнавати владу московського царя.
Лише у січні 1670 року Москві вдалося змусити населення цих територій скласти нову присягу, внаслідок чого і з'явився цей масивний реєстр, де, серед іншого, згадується тогочасний полтавський полковник Филон Гаркуша.
Ліквідація 70-річного «білого простирадла» в історії
До цього часу історики та генеалоги опиралися на два великі поіменні джерела середини XVII століття: Реєстр Війська Запорозького 1649 року та присяжні книги 1654 року. Після них для більшості населених пунктів Полтавщини виникає величезна документальна порожнеча аж до початку XVIII століття (компути 1718, 1721 років та ревізії 1720–1730-х років).
Присяга 1670 року фактично ліквідує цей розрив. Вона дозволить дослідникам простежити історію та генеалогію окремих українських родин протягом майже 70 років безперервно — від доби Богдана Хмельницького до початку XVIII століття.
Що приховано в архівах: структура знахідки
За попередніми даними, документ складається з близько 99 аркушів, списаних з обох боків у два стовпчики. Дослідники вже виявили списки таких сотень, як Полтавські, Білоцерківська, Старосанжарська, Новосанжарська, Білицька, Кобеляцька, Бурківська, Ковалівська, Гадяцька та Опішнянська. Очікується, що повний перелік охопить увесь Полтавський полк та частину Гадяцького.
Головні цінності структури документа:
- Розподіл станів: Списки чітко розмежовують козаків та міщан, що відкриває простір для вивчення цивільного населення міст.
- Унікальний реєстр духовенства: Наприкінці кожної сотні містяться підписи місцевих священників. Це один із найдавніших масових документів, де духовенство Полтавщини представлене настільки широко, а для багатьох парафій це взагалі перша відома згадка в історії.
Документ готують до друку, але потрібна допомога суспільства
Наукове опрацювання, розшифрування складного скоропису XVII століття та підготовка коментарів — це титанічна праця, яка може тривати 2–3 роки.
Видавництво РВВ уже оголосило: якщо стаття про знахідку набере 100 коментарів із підтримкою від істориків, краєзнавців та генеалогів, вони негайно розпочнуть підготовку повноцінного наукового видання присяги 1670 року, щоб повернути тисячі забутих імен українських предків із темряви архівів.
Читайте також: Дніпро: Тисячоліття Судноплавства – Від Порогів до Сучасних Викликів