19 червня Москва знову стала об'єктом атаки безпілотників, що підкреслило неефективність російської протиповітряної оборони (ППО). Попри заяви офіційних осіб про успішне збиття більшості дронів, аналітики зазначають, що ключовим показником ефективності є не кількість збитих цілей, а факт ураження противником поставлених завдань. Зокрема, атака на завод у Капотні, яка призвела до масштабної пожежі та зупинки виробництва, свідчить про успіх операції, а не про ефективність російської ППО.
Виявлені недоліки в системі ППО Москви, такі як відсутність заявлених трьох кілець оборони та низька ефективність перехоплення низьколітаючих дронів, викликають серйозні запитання. Експерти наголошують, що українські сили зрозуміли стратегічну важливість ударів по столиці, адже контроль над нею означає контроль над ситуацією в країні, що підтверджується історичними прикладами. Крім того, атаки на МНПЗ у Капотні мають далекосяжні наслідки для забезпечення Москви пальним, а також створюють навантаження на систему ППО, що може призвести до її перевантаження.
Недоліки російської ППО та стратегія України
Аналіз останньої атаки показав кілька ключових проблем. По-перше, відсутність реальних трьох кілець ППО навколо Москви, що ставить під сумнів ефективність заявлених оборонних заходів. По-друге, важливішим є не кількість збитих дронів, а їхня здатність досягати цілей. По-третє, українська сторона стратегічно зосередилася на ударах по столиці, усвідомлюючи її центральне значення для контролю над країною, що є перевіреною тактикою, яка використовувалася ще з часів Лютневої революції 1917 року.
Вибух кришки резервуара з пальним на заводі в Капотні, що здійнявся високо в повітря, став яскравим свідченням потужності удару. Хоча ця подія породила численні меми, її головне значення полягає у завданні значних збитків. П'ять окремих осередків займання на території заводу свідчать про його виведення з ладу, що може мати тривалі наслідки, особливо якщо роботи з відновлення будуть перервані новими атаками. Неефективність ППО та дефіцит боєприпасів роблять таке відновлення вкрай ризикованим.
Атака на Московський нафтопереробний завод (МНПЗ) мала подвійну мету: завдати прямого удару по ключовій інфраструктурі, яка забезпечує Москву авіакеросином, дизельним паливом та бензином, а також перевантажити систему ППО. Українські сили перевірили, скільки дронів необхідно для перевантаження московської ППО, отримавши на це підтвердження. Хоча російська сторона звітує про збиття значної кількості дронів (близько 180), це не завадило частині безпілотників досягти цілей. Це контрастує з тим, як Москва раніше сприймала війну, не відчуваючи її безпосередньо, на відміну від Києва, який давно звик до подібних атак.
Причини неефективності ППО та потенційні наслідки
Вирішальним елементом ефективної ППО є раннє виявлення цілей. На відміну від Ізраїлю, де системи спостереження, супутники та розвідувальні літаки фіксують пуски ракет майже миттєво, російська ППО, схоже, позбавлена такого раннього оповіщення. Заявлені «три кільця» ППО не функціонують належним чином, а радари комплексів, таких як С-300 та С-400, нездатні виявляти низьколітаючі дрони. Це створює «мертві зони», куди безпілотники можуть безперешкодно проникати.
Навіть коли дрони досягають Москви, комплекси, як-от «Панцир», демонструють низьку ефективність. Відео свідчать про промахи ракетами, що призводить до несподіваних наслідків, як-от вибух резервуару з пальним від влучання ракети, а не дрона. Також є випадки, коли дрони, попри влучання, продовжують політ або падають, не вибухаючи повністю, що ставить під сумнів боєготовність зенітних ракет. Використання стрілецької зброї та ПЗРК проти сучасних дронів розглядається як паліатив, що не може забезпечити надійний захист.
Наслідки цих атак виходять за рамки безпосередніх руйнувань. Закриття московських аеропортів та скасування сотень рейсів призвело до транспортного колапсу. Ситуація ускладнюється потенційною нестачею авіаційного пального через удари по НПЗ. Обмеження на заправку пального в аеропортах можуть призвести до подальшого скасування рейсів. Крім того, атаки на нафтобази можуть спричинити колапс логістики в столиці, що вплине на постачання продуктів та товарів першої необхідності. Така ситуація, коли Москва залежить від поставок «з коліс», робить її вразливою до перебоїв з пальним.
Експерти зазначають, що удари по нафтопереробній та нафтоперевальній інфраструктурі, а також по енергетичних об'єктах, є «ахіллесовою п'ятою» Росії. Історичні приклади, як-от знеструмлення всієї Москви через вихід з ладу однієї підстанції, показують, наскільки вразливою є енергетична система міста. Одночасне виведення з ладу кількох ключових підстанцій може призвести до повного колапсу енергосистеми.
Реакція російського суспільства та єдиний вихід
Реакція «Z-спільноти» на атаки демонструє характерну для Росії тенденцію шукати винних серед своїх та посилювати репресії. Замість аналізу причин неефективності ППО, лунають заклики саджати тих, хто знімає відео з дронами, та критикувати бізнес за невпорядкування власної ППО. Це свідчить про нерозуміння ролі держави, яка має забезпечувати безпеку. Автори статті наголошують, що єдиний вихід для Росії – припинити війну та розпочати переговори, поки є така можливість, адже подальший опір призведе лише до триваліших і руйнівніших атак на Москву.