Іспанія, яку щороку відвідують понад 80 мільйонів туристів, асоціюється з гамірними містами, як-от Мадрид, Барселона та Валенсія, розкішними курортами на узбережжі та островах, сучасною архітектурою та розвиненою інфраструктурою. Проте, виїхавши за межі великих міст, можна натрапити на зовсім іншу картину: значні території країни, що налічують тисячі покинутих сіл, стрімко втрачають своє населення. Цей феномен, відомий як «Еспанья Васяда» (Опустіла Іспанія), охоплює близько 70% території країни, де проживає лише 10% населення.
Майже 48 мільйонів мешканців Іспанії сконцентровані переважно у великих містах, які розташовані переважно поблизу узбережжя. Така нерівномірність заселення створює вражаючі контрасти. Наприклад, провінції, як-от Тервель чи Сорія, на сотні кілометрів навколо не мають жодного великого чи навіть середнього за розміром міста. Місто Тервель, столиця однойменної провінції, налічує лише 36 000 мешканців, тоді як дрібніші села часто не перевищують 100 жителів. Регіон Кастильського нагір'я, відомий як «південна Лапландія», має густоту населення лише близько семи людей на квадратний кілометр, що порівнянно з полярними регіонами Швеції чи Фінляндії. За оцінками, в Іспанії існує близько 3000 покинутих сіл та містечок, а кожне друге мале місто перебуває на межі зникнення.
Читайте також: Рекет в Іспанії: чеченська мафія тероризує українських підприємців у Торрев’єсі
Причини «Опустілої Іспанії»
Відсутність належної інфраструктури та державних послуг є однією з головних причин відтоку населення з сільських регіонів. Лікарі та медсестри прибувають сюди лише на обмежений час, а доступ до базових товарів залежить від тижневих поставок вантажівок. У багатьох місцях відсутні газ чи навіть стабільне електропостачання. Закриття шкіл через малу кількість учнів змушує батьків возити дітей за десятки кілометрів, долаючи не завжди якісні дороги. Це створює значні труднощі для життя місцевих мешканців, тоді як порожні будинки, яких налічується близько 4 мільйонів, контрастують із високими цінами на житло у великих містах.
Історично, політика диктатора Франциско Франка, спрямована на автаркію та жорсткий протекціонізм, призвела до дефіциту товарів та змушувала селян продавати зерно за заниженими цінами державі. Це, разом із примусовим виселенням людей для інфраструктурних проєктів, робило сільське життя символом бідності. Справжня хвиля еміграції та міграції до міст розпочалася у 1950-1960-х роках під час «іспанського економічного дива». Хоча індустріалізація та поява сучасної техніки, як-от трактори, підвищили ефективність сільського господарства, вони також зменшили потребу в робочій силі. Великі землевласники та міські фабрики почали конкурувати за працівників, пропонуючи вищі зарплати, що стимулювало молодь до переїзду.
Географічні особливості Іспанії також відіграють значну роль. Країна є дуже гористою, з середньою висотою над рівнем моря майже 700 метрів. Шість великих гірських хребтів, зокрема Піренеї, Кантабрійські гори та Центральний гірський масив, ускладнюють будівництво розгалужених транспортних мереж і обмежують простір для розвитку міст. Зими в цих регіонах часто суворі, з великою кількістю снігу. Це робить умови для життя та розвитку менших містечок несприятливими, тоді як індустріалізація та прогрес сприяли міграції населення до великих міських центрів.
Сучасні зусилля з відродження сільських регіонів
Уряд Іспанії усвідомлює цю проблему і вживає заходів для її вирішення. Зокрема, у 2021 році було виділено майже 12 мільярдів доларів на проведення швидкісного інтернету в сільських регіонах, що значно покращило ситуацію з дистанційною роботою. Сьогодні понад 80% сіл мають доступ до інтернету, порівняно з 6% у 2015 році. Для молоді до 35 років передбачені гранти у розмірі 10 000 євро на купівлю житла у містах з населенням до 10 000 мешканців. Іспанія також заохочує іноземців, пропонуючи спеціальні візи та податкові пільги для тих, хто готовий оселитися у сільській місцевості. Європейський Союз, своєю чергою, фінансує сільськогосподарську політику, спрямовану на розвиток сільських регіонів, інвестуючи значні кошти у місцеві проєкти.
Успішні цивілізовані країни враховують інтереси всіх груп населення, забезпечуючи доступ до базових послуг, таких як дороги, школи, транспорт та медицина, навіть для меншості. Покращення інфраструктури, будівництво доріг, спільні проєкти з ЄС для створення робочих місць та розширення транспортних маршрутів можуть суттєво змінити життя сільських громад. Навіть невеличкі, але цілеспрямовані інвестиції можуть допомогти зберегти населення та запобігти подальшому вимиранню сіл, де б люди не жили.
Читайте також: Іспанське правосуддя проти «Вертольотів росії»: штурм вілл соратника Чемезова на Майорці