Російська Федерація, одна з провідних нафтових держав світу, літо 2026 року розпочала зі значним дефіцитом палива. Багатогодинні черги на заправках, обмежений продаж пального (до 20 літрів в одні руки) та продаж за талонами стали реальністю для багатьох росіян. Ця ситуація є прямим наслідком системних ударів українських безпілотників по нафтопереробних заводах (НПЗ) РФ, які є ключовими об'єктами для забезпечення країни пальним.
Нафтопереробні заводи є критично важливими підприємствами, адже саме там сиру нафту перетворюють на бензин, дизель та інші види палива. Без них, незалежно від обсягів видобутку нафти, неможливо забезпечити автомобілі необхідним пальним. Протягом 2026 року українські БПЛА почали цілеспрямовано атакувати саме ці об'єкти. Якщо раніше удари мали переважно інформаційний та дослідницький характер, то з часом вони перетворилися на ефективний інструмент, що зупиняє виробництво палива.
Читайте також: Центробанк РФ тримає ставку: що це означає для російської економіки?
Наслідки ударів по НПЗ
У травні 2026 року через атаки дронів значна частина великих НПЗ у центральній Росії була змушена зупинити або скоротити переробку нафти. На ці підприємства припадає приблизно чверть усіх виробничих потужностей країни. В результаті, переробка нафти в РФ впала до мінімуму за останні 16 років, не фіксуючись на такому низькому рівні з часів світової фінансової кризи 2009 року. Це означає, що Росія стала переробляти набагато менше нафти на готові паливні продукти.
Дефіцит палива виник не одразу. Спочатку нафтовики мали запаси та альтернативні маршрути постачання. Однак одночасна зупинка кількох заводів в одному регіоні призвела до необхідності постачати пальне з віддалених НПЗ, що зробило цей процес довшим та дорожчим. Цього літа дефіцит бензину охопив понад 20 регіонів РФ, включаючи Москву та Санкт-Петербург, а згодом кількість таких регіонів зросла до близько 50. Великі мережі АЗС запровадили жорсткі ліміти на продаж, а незалежні заправки, які забезпечували близько 40% продажів пального, почали закриватися через відсутність товару.
Найбільш критичною ситуація стала в окупованому Криму, куди пальне доставляється наземними шляхами. Там запровадили обмеження на продаж бензину, заборонили заливати пальне в каністри, а 95-й бензин почали відпускати лише за талонами, пріоритетно забезпечуючи комунальний та соціальний транспорт. Ліміти на продаж пального також запровадили в Курській, Бєлгородській областях та на Кубані. 20 червня 2026 року удар безпілотників по заводу "ТАНЕКО" в Татарстані, одному з найбільших у країні, призвів до аналогічної ситуації в Нижньому Новгороді, де встановили ліміт на продаж бензину та дизелю для фізичних осіб. З початку року ціни на бензин в Росії зросли майже на 7%, що вдвічі більше, ніж торік, і втричі більше, ніж два роки тому.
Реакція влади та довгострокові наслідки
Російська влада намагається вирішити паливну кризу, але поки безуспішно. З квітня 2026 року в РФ діє заборона на експорт бензину, яку продовжили щонайменше до кінця липня. Обговорюється також введення повного ембарго на експорт дизельного палива. Кремль шукає шляхи імпорту пального, домовляючись про збільшення постачань з Білоруссю та розглядаючи екстрений імпорт з Китаю, Індії та інших країн Азії. Крім того, уряд дозволив частині заводів виробляти пальне нижчої якості, знизивши стандарти сірки з Євро-5 до рівня застарілого стандарту Євро-3. Це означає, що заради наявності пального готові пожертвувати його якістю, збільшуючи шкоду для двигунів автомобілів та довкілля.
Готується також підвищення цін на пальне: віце-прем'єр Олександр Новак доручив опрацювати пропозицію збільшити ціни на бензин, дизель і гас приблизно на 1,5 рубля за літр. Додаткові кошти планується спрямувати на захист заводів від нових ударів. Таким чином, російська влада опинилася перед складним вибором: або продовжувати тримати дефіцит і черги, або відпустити ціни, змушуючи громадян більше платити і частіше ремонтувати автомобілі через низьку якість пального. Жоден з цих варіантів не вирішує головної проблеми – продовження українських атак.
Паливний дефіцит є лише частиною глибшої проблеми російської економіки, яка десятиліттями базувалася на доходах від продажу нафти і газу. Ця залежність від одного джерела доходів робить країну вразливою. Удари по НПЗ лише підкреслили цю слабкість. Одночасно з цим, держава змушена виплачувати компенсації нафтовикам, щоб запобігти зростанню внутрішніх цін, і втрачає валютну виручку через заборону експорту пального. Додатковою проблемою є залежність російських НПЗ від імпортного обладнання та складність отримання запчастин через санкції, що робить ремонт заводів довшим і дорожчим. Все це свідчить про системні проблеми російської економіки, які українські удари лише загострюють.
Читайте також: Німеччина розглядає примусове направлення військових до Литви через дефіцит добровольців