В Україні офіційний показник інфляції становить 8,2% річних, проте відчуття українців щодо зростання цін суттєво відрізняються від цієї цифри. Причина криється у методології розрахунку індексу споживчих цін, запізненні статистичних даних та реальних витратах домогосподарств. Державна служба статистики оприлюднює дані з запізненням майже на місяць, що не дозволяє відобразити актуальну ситуацію на ринку.
Розрахунок інфляції базується на так званому споживчому кошику, який містить кілька сотень товарів та послуг. Цей набір щорічно оновлюється Держстатом на основі фактичних витрат українських домогосподарств. Однак, середній показник може не відображати реального зростання цін на ті категорії товарів та послуг, які є найбільш вагомими у витратах конкретних сімей або зростають найстрімкіше.
Структура споживчого кошика та його вплив на інфляцію
До споживчого кошика входять такі основні категорії: продукти харчування та безалкогольні напої (найбільша частка, близько 40-50%), житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива, алкогольні напої та тютюнові вироби, одяг та взуття, предмети домашнього вжитку, побутова техніка, охорона здоров'я, транспорт, відпочинок і культура, освіта, ресторани та готелі, а також різні товари та послуги.
Зростання цін на продукти харчування, які мають найбільшу частку в кошику, безпосередньо впливає на показники офіційної інфляції. Проте, деякі категорії, як-от тарифи на комунальні послуги, можуть мати мораторій або регулюватися державою, що спотворює загальну картину. Інфляція послуг, яка прискорилася до 13,6% рік до року, значно впливає на загальне зростання витрат, адже послуги закладаються у вартість багатьох товарів.
Особливо стрімко зростають ціни на пальне, яке прискорилося до 38,7% рік до року. Це зумовлено як міжнародними цінами на нафту, так і витратами бізнесу на логістику. Подорожчання пального неминуче відображається на цінах практично всіх товарів та послуг, що робить його «бомбою» для загального рівня цін.
Прогнози та реальність: чому офіційні цифри відрізняються від відчуттів
Національний банк прогнозує інфляцію на кінець 2026 року на рівні 7,5%. Проте, аналітики вважають цей прогноз оптимістичним і виходять на показники близько 9-10% річних. Це пов'язано з об'єктивними реаліями та методологією розрахунку офіційної інфляції.
Різниця між офіційною інфляцією та суб'єктивними відчуттями українців пояснюється декількома факторами. По-перше, офіційний показник є середньою температурою по лікарні. По-друге, на відчуття впливає стрімке подорожчання послуг (близько 13%). По-третє, значну роль відіграє залежність від імпорту та коливання курсів валют. Девальвація гривні та зміцнення євро призводять до зростання цін на імпортні товари.
Крім того, впливають індивідуальні звички споживання. Якщо людина купує товари, ціни на які зростають швидше, її особисті відчуття інфляції будуть вищими. За даними останніх досліджень, близько 80-85% українців купують значну частину товарів саме за акціями, обираючи найдешевше, що також відображає реалії їхніх витрат.
Наразі три фактори, що могли б суттєво вплинути на інфляцію, поки що не «вистрілили»: контрольовані державою ціни на комунальні послуги, переговори щодо тарифів на перевезення та готовність споживачів відмовлятися від занадто дорогих товарів, сподіваючись на акції та знижки.