Україна отримала вкрай низьку оцінку – 15 балів зі 100 – за виконання плану, взятого на себе перед партнерами з Європейського Союзу для відновлення довіри. Цей план, що стосується сфери правосуддя та боротьби з корупцією, мав показати готовність України до реформ. Однак за перші шість місяців прогрес виявився мінімальним, що ставить під загрозу не лише вступ до ЄС, а й загальну довіру з боку міжнародних партнерів.
Народний депутат Ярослав Железняк, перебуваючи в аеропорту перед вильотом на конференцію до Гданська, де мають обговорюватися питання реконструкції України, розкритикував бездіяльність влади. Він наголосив, що Україна, замість демонстрації прогресу, фактично "кидає партнерів", гальмуючи свій шлях до Європейського Союзу. Особливе занепокоєння викликає ситуація з топкорупціонерами, які, попри війну, продовжують уникати відповідальності через лазівки в законодавстві.
Читайте також: США розглядають угоду щодо українських дронів, які можуть змінити майбутнє американської армії
План "Качка-Кос": тест на довіру
План "Качка-Кос", підписаний віце-прем'єркою з євроінтеграції Тарасом Качкою з українського боку та Мартою Кос з боку Єврокомісії, є ключовим документом, що демонструє намір України проводити реформи. Він включає 10 пунктів, спрямованих на зміцнення правосуддя та боротьбу з корупцією. Особливе значення цей план має для Брюсселя, оскільки слугує індикатором того, чи можна довіряти заявам України про намір реформуватися. Невиконання зобов'язань за цим планом може призвести до серйозних перешкод на шляху до вступу в ЄС та навіть до роз'єднання переговорних пар Україна-Молдова.
Станом на кінець другого кварталу 2026 року, Україна не виконала жодного з 10 пунктів плану. За оцінками незалежних експертних центрів, таких як "Європейська правда" та Transparency International, прогрес України становить лише 15 балів зі 100. При цьому більшість виконаного – це підготовчі роботи, а не розпочаті реформи. Ситуація ускладнюється тим, що влада, замість активних дій, шукає шляхи затягування процесів та перекладання відповідальності на ЄС.
Ключові пункти плану та бездіяльність уряду
- Пункт 1: Зміни до КПК: Забезпечення швидкого та якісного правосуддя шляхом закриття лазівок, які дозволяють топкорупціонерам уникати відповідальності, зокрема затягуючи розслідування та користуючись строками давності. Народні депутати подали два законопроекти для вирішення цієї проблеми, але уряд не вчинив жодних дій для їх просування.
- Пункт 3: Відбір Генпрокурора: Вимагає зміни процедури призначення Генерального прокурора, щоб він обирався за фаховістю, а не за лояльністю. Для цього народними депутатами подано відповідний законопроект, проте уряд саботує це питання, не включаючи його навіть до антикорупційної стратегії.
- Декларація доброчесності судді: Інструмент для очищення суддівського корпусу, який зобов'язує суддів пояснювати походження статків. Натомість, прийнятий закон №131652, відомий як "закон про декларацію доброчесності", фактично полегшив суддям уникнення відповідальності та виключив перевірку декларацій суддів Верховного Суду за участі міжнародних експертів.
- Реформа Державного бюро розслідувань (ДБР): Мала відбутися до кінця 2026 року. Існує небезпека, що нового директора ДБР буде обрано за чинною непрозорою процедурою, оскільки конкурсна комісія має бути сформована до кінця жовтня 2026 року, а повноваження чинного директора закінчуються 31 грудня 2026 року. Законопроект, що відповідає вимогам, від народних депутатів лежить без руху.
- Судова експертиза для НАБУ і САП: Незалежна судова експертиза необхідна для ефективної роботи антикорупційних органів. Міністерство юстиції розпочало розробку законопроекту, проте НАБУ не задоволене напрацюваннями, вважаючи, що новий орган не буде незалежним.
Народні депутати, зокрема Ярослав Железняк та Анастасія Радіна, подали низку законопроектів, спрямованих на виконання зобов'язань України перед ЄС. Ці документи зареєстровані та погоджені з європейськими партнерами. Однак, незважаючи на це, у Верховній Раді спостерігається повна відсутність руху по них, що свідчить про навмисне саботування з боку уряду та вищого керівництва держави.
Наслідки бездіяльності та висновок
Провал виконання плану "Качка-Кос" несе серйозні наслідки для України. Це не тільки відтермінування вступу до Європейського Союзу, але й підрив довіри міжнародних партнерів, що може призвести до зменшення фінансової та військової допомоги. Крім того, це дозволяє корупціонерам залишатися безкарними, що особливо цинічно в умовах війни. Замість того, щоб виконувати взяті зобов'язання, українська влада намагається пояснити невиконання "складнощами" узгодження з Брюсселем, ігноруючи той факт, що самі ж партнери визначили ці пункти як ключові для тесту на довіру.
Єдиним шляхом покращення ситуації є посилення публічного тиску на владу з боку громадянського суспільства та народних депутатів. Законодавчі ініціативи вже подані, і їх прийняття потребує політичної волі та бажання виконувати свої зобов'язання. В іншому випадку Україна ризикує залишитися не тільки з низькою оцінкою, але й вибути з процесу євроінтеграції.
Читайте також: Канцлер Німеччини Мерц встановив антирекорд популярності: кожен шостий громадянин задоволений його роботою