На тлі обміну полоненими між Україною та Росією, що повернув додому 160 українських героїв, а також повідомлень про смерть близького соратника Володимира Путіна – Сергія Іванова, російський президент провів зустріч з Олександром Лукашенком на Валдаї. Ці події розгортаються на фоні інтенсивних розмов про можливі мирні переговори щодо України та зростання ядерної напруги біля Санкт-Петербурга, де Фінляндія активно впроваджує нові оборонні ініціативи.
Україна, попри нові атаки на цивільні об'єкти та зміну російської стратегії ударів по енергетичній інфраструктурі, висловила готовність до зустрічі з Путіним. Водночас, наростає невдоволення Кремля Заходом через нібито невиконані обіцянки щодо територіальних поступок.
Читайте також: Резиденцію Путіна на Валдаї знесли через українські дрони: усі подробиці та відео
Зустріч на Валдаї: Тиск на Лукашенка та нова стратегія РФ
Після зустрічі Олександра Лукашенка з українськими представниками, що, ймовірно, стосувалася мирних перемовин, його було терміново викликано до Володимира Путіна на Валдай. Офіційною метою переговорів, за словами Дмитра Пєскова, були питання так званої «союзної держави» та торгово-економічні відносини. Проте аналітики сходяться на думці, що головною темою стало обговорення можливості нової військової операції з території Білорусі проти північних регіонів України.
Кремль, імовірно, прагне переконати Лукашенка надати білоруські війська для участі у війні або розширити можливості для обстрілів українських міст, таких як Київ, Житомир та Чернігів. Однак, як зазначають експерти, білоруська армія не має досвіду сучасної війни, і її залучення може мати руйнівні наслідки для самої Білорусі, викликавши глибокі удари у тил та економічний колапс. Україна, зі свого боку, заявила про готовність жорстко, але справедливо відповідати на будь-які загрози з білоруського напрямку.
Смерть соратника та ядерна тінь біля Петербурга
Тим часом, Росія втратила одного зі своїх ключових гравців – 74-річного Сергія Іванова, колишнього міністра оборони, главу адміністрації президента та давнього соратника Путіна ще з Санкт-Петербурга. Іванов, якого Путін свого часу розглядав як можливого наступника, мав значний військовий досвід, що, можливо, і стало причиною, чому Путін віддав перевагу Дмитру Медведєву. Смерть Іванова, як і раніше смерть його сина під час дайвінгу, викликає багато питань у російських медіа.
Паралельно, геополітична напруга зростає на північному заході Росії. Президент Фінляндії Александр Стуб підписав закон, що дозволяє розміщувати ядерну зброю на території країни, що створює потенційну загрозу для Санкт-Петербурга. Цей стратегічний крок Фінляндії, яка є сусідом Росії, піднімає питання про доцільність розгляду Україною аналогічного закону для розміщення ядерної зброї на своїй території.
- Ядерний арсенал України: Україна свого часу відмовилася від одного з найбільших ядерних арсеналів, і зараз, в умовах повномасштабної війни, виникає питання про повернення або розміщення на її території ядерної зброї.
- Потенційні партнери: Обговорюється потенційне партнерство з країнами, готовими розмістити ядерну зброю в Україні, посилаючись на досвід Фінляндії, де така співпраця можлива в рамках НАТО.
- Позиція НАТО: Незважаючи на бажання України, НАТО поки що не демонструє готовності до такого кроку, що може стати важелем тиску для Києва у перемовинах щодо постачання зброї та інтеграції.
Таємні переговори та «обмануті» росіяни
На тлі посилення військових дій Україна через Романа Абрамовича передала Кремлю готовність до зустрічі з Путіним та обговорення мирного врегулювання. Однак, за словами української сторони, Росія не демонструє справжньої готовності до припинення війни, про що свідчать її дії. Нещодавні атаки на цивільні об'єкти, зокрема, маршрутку в Нікополі, де загинули дві людини та 13 отримали поранення, а також аналогічні інциденти в Сумах та Херсоні, свідчать про продовження агресії.
За даними американської розвідки, Росія повертається до старої стратегії – масованих ударів по енергетичній інфраструктурі України з метою залишити країну без світла. Метою є зламати опір фронту та психологію населення, незважаючи на те, що літні удари по енергетиці, хоч і неприємні, переносяться легше, ніж взимку.
Водночас, Росія висловлює обурення щодо США, зокрема, вустами Сергія Лаврова, через нібито невиконані американцями обіцянки щодо передачі українських територій (Донбасу, Луганщини, Херсонщини) під час переговорів в Анкориджі. Російська сторона вважає, що її «обманули», адже сподівалися отримати ці території без військових зусиль. Україна та США не погодилися на ці умови, що, на думку росіян, стало для них «неприємним сюрпризом» після спроб домовитися за спиною Києва.
«Росія за спиною у нас, у європейців намагалася продати Україну і забрати її частину. <...> Але Росія не змогла досягнути свого. І зараз ображається: як же ж так? За спиною в України домовлялися забрати Донбас, а ніхто віддавати не хоче. Ні Україна, ні Штати.» — За словами російської сторони.
Поки російські війська продовжують бити в тил України, а українські захисники активно відрізають логістику Криму, відкриваючи так званий «другий фронт», ситуація на сході Європи залишається вкрай напруженою. На тлі смертей ключових фігур Кремля та активних переговорів, подальші кроки як України, так і її міжнародних партнерів, матимуть вирішальне значення для майбутнього регіону та світової безпеки.
Читайте також: ЗСУ добивають енергетику в Криму, почали позапланово вимикати світло: сповідь росіянки на відео