Фінансова система Росії переживає гострий дефіцит китайського юаня, що стало наслідком попередніх заяв про «доларизацію» та торгівлю через треті країни. Якщо спочатку схема з використанням юаня мала певний успіх, то зараз китайська валюта стала дефіцитним товаром на російському ринку. Комерційні банки зіткнулися з різким зростанням вартості короткострокових запозичень у юанях, що сягнуло пікових 44% річних, унеможливлюючи розрахунки за критично важливі китайські товари та створюючи величезні діри в бюджетах.
Цей стрибок вартості юаня призвів до обвалу рубля та значних платіжних затримок у експорті. Власники банків безуспішно зверталися до Центрального банку Росії з проханням збільшити валютні позики. Головними причинами виниклого дефіциту називають два фактори: зниження нафтових доходів Росії та побоювання Китаю щодо вторинних санкцій з боку США. Пекін, для якого російський експорт становить лише 3% від загального, не бажає ризикувати власною економікою заради Москви. Вплив санкцій посилився через жорсткий ультиматум США до ЄС, що змусило великі китайські банки обмежити або повністю призупинити співпрацю з російськими клієнтами. Навіть дочірні структури китайських банків запровадили драконівський контроль операцій, роблячи платежі дорожчими за сам товар, і відмовляються надавати прямі кредити в юанях, дозволяючи їх лише в обмін на реальний продаж товарів.
Читайте також: Китайський "Давос": де світові еліти обговорюють майбутнє на тлі війни та економічних загроз
Виснаження бюджету та пошук альтернатив
Ситуацію посилив Мінфін Росії, який припинив продаж юанів зі свого фонду національного добробуту, що вилучило з ринку близько 3 мільярдів доларів щомісяця. Як наслідок, постачання китайського промислового обладнання суттєво впало, а товарообіг отримав серйозні збої. Бюджет Росії зіткнувся з дірою понад 6 трильйонів рублів. Спроби Мінфіну залучити кошти через продаж державних юаневих облігацій виявилися провальними, оскільки банки не бажали віддавати дефіцитну валюту під низькі відсотки. У відчайдушній спробі залучити кошти, Росія випустила нові десятирічні юаневі облігації, дозволивши інвесторам отримувати дохід у рублях.
Великі російські корпорації та нафтогазові гіганти спробували вийти на ринок «пандаоблігацій» у Китаї, але зіткнулися з тривалими погодженнями та перевірками Народного банку Китаю. Альтернативою став ринок димсам-облігацій у Гонконзі, проте через вторинні санкції навіть там фінансисти поводяться обережно, а банківська система розрахунків між країнами фактично заблокована.
Як результат, російський бізнес вимушений вдаватися до екзотичних інфраструктурних рішень, які нагадують середньовічні методи. Великі компанії почали розраховуватися за китайські верстати, трактори, куртки та овочі фізичним золотом та сріблом. За перші три місяці року поставки дорогоцінних металів з Москви до Китаю зросли вчетверо. Також активно використовується класичний натуральний обмін – бартер, коли сировинні гіганти міняють товари безпосередньо на китайську продукцію, оминаючи транскордонні банківські перекази.
Ще одним вимушеним рішенням стала тотальна легалізація криптовалюти для зовнішньої торгівлі. З 1 липня 2024 року набуває чинності закон, що дозволяє бізнесу проводити будь-які транзакції в криптовалюті та стейблкоїнах з іноземними партнерами. Комерційні банки отримали дозвіл на відкриття ліцензованих криптообмінників. Водночас держава посилює контроль на внутрішньому ринку, обмежуючи суму купівлі криптовалюти для громадян та надаючи податковій повний доступ до іноземних криптогаманців.
Висновок: Наздоганяючий характер реформ
Поточна криза демонструє межі можливостей Росії у побудові альтернативної фінансової системи, заснованої на юані. Ця обмеженість призвела до тотальної залежності від Китаю, де будь-які зміни або попередження з Вашингтона викликають миттєву паніку. Пекін, прагнучи зберегти свій вплив на міжнародній торгівлі, не буде жертвувати власними інтересами заради Москви. Перехід на розрахунки з використанням золота, бартеру чи криптовалюти, хоч і подається як перемога над доларом, насправді є вимушеною спробою створити сірі канали для закупівель в обхід класичного банкінгу. Ці заходи мають наздоганяючий характер і не здатні ліквідувати хронічний дефіцит твердої безготівкової валюти, свідчачи про деградацію російської фінансової системи внаслідок відходу від Заходу.
Читайте також: Міф про «фабрику світу»: Чому високотехнологічні товари з Китаю насправді не є китайськими