Історія з мільйоном доларів, Мальдівами та елітними годинниками, яка на початку 2023 року сколихнула Україну, добігла кінця без жодних наслідків для фігурантки. Йдеться про керівницю податкової служби Києва, у якої під час обшуків Державним бюро розслідувань (ДБР) було знайдено предмети розкоші та значні суми готівки. Три роки потому, жодної підозри не висунуто, арешт з майна знято, а сама посадовиця, за даними ЗМІ, читає лекції з етикету. Ярослав Железняк, автор каналу "Залізний нардеп", аналізує, чому справа, яку називали "мільярдною", перетворилася на "піар-бульбашку", та що необхідно зробити для запобігання подібним ситуаціям у майбутньому.
Обшуки у податківців, зокрема у згаданої посадовиці, були проведені на підставі підозр у маніпуляціях з критеріями ризиковості платників податків. Очолювана нею комісія, за твердженнями правоохоронців, вирішувала питання щодо ризикованості підприємств, що дозволяло їм прокручувати схеми, через які в тіньовий обіг могло потрапити до 15 мільярдів гривень. Крім того, розглядалася справа про незаконне відшкодування ПДВ, де збитки могли сягати 30 мільярдів гривень. Заявлялося, що податківці не лише не помічали цих операцій, а й брали в них активну участь за системну плату.
Читайте також: Коломойського засудили до 12 років в'язниці за розкрадання нафти на 10 млрд
Необґрунтовані активи та «цинічні» деталі
Правоохоронці стверджували, що незаконно отримані кошти конвертувалися в активи. Слідство встановило необґрунтовані активи на 1,4 мільйона доларів. До них належали три квартири в Києві вартістю близько 1 мільйона доларів, будинок під Києвом за 200 тисяч доларів, два автомобілі загальною вартістю 150 тисяч доларів та елітний Mercedes вартістю 100 тисяч доларів, який був записаний на особистого водія посадовиці. Додатково під час обшуків було знайдено сотні тисяч готівкою, колекцію годинників та прикрас. У довіреної особи згаданої податківиці, Тетяни Лесенко, було вилучено 170 тисяч доларів.
Відсутність підозр та повернення активів
Незважаючи на зібрані докази, через три роки після обшуків ситуація кардинально змінилася. ДБР підтвердило, що жодній особі не було повідомлено про підозру. Офіс Генерального прокурора також підтвердив відсутність будь-яких підозр. До того ж, довіреній особі посадовиці було повернуто всі арештовані кошти, а її поновили на посаді в податковій службі. Саму ж посадовицю, яка була звільнена, Печерський суд через півроку після обшуків зняв арешт з Mercedes, записаного на водія. Наразі вона веде блог про етику в соцмережах та видає книги.
Системні проблеми правоохоронної системи
Цей випадок є ілюстрацією ширшої проблеми, пов'язаної з нереформованим Державним бюро розслідувань. Реформа ДБР є однією з ключових вимог програми Ukraine Facility, від якої залежить європейське фінансування України, а також однією з базових вимог для євроінтеграції. Президент Зеленський обіцяв розпочати цей процес на початку 2024 року, проте законопроектів від президента чи уряду досі не подано. У відповідь на запити щодо термінів, було зазначено, що прийняття необхідних норм заплановано до грудня. Автор законопроекту про реформу ДБР, внесеного у серпні 2025 року, наголошує на необхідності його прийняття, враховуючи, що мільярдні справи можуть «розвалюватися» без жодних підозр.
Другим важливим аспектом є підслідність справ. За словами Железняка, подібні справи не мали б потрапляти до ДБР. Натомість, вони мали б розглядатися Національним антикорупційним бюро (НАБУ) та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП), які мають відповідні повноваження та незалежність для доведення таких справ до кінця. Для вирішення цих проблем були подані два законопроекти: один про реформу Генпрокуратури, який передбачає незалежний вибір генерального прокурора, та другий – про надання керівнику САП повноважень перебирати на себе справи, якщо інші органи, як ДБР, демонструють неефективність або займаються піаром замість розслідування. Всі три законопроекти, подані від Ярослава Железняка та його колег, є зобов'язаннями України перед ЄС, але, на думку автора, будуть блокуватися Адміністрацією Президента.
Читайте також: Посадовця Держгеокадастру Чернівецької області викрили на незаконному збагаченні на 32 млн грн