В Україні тисячі людей заробляють на життя створенням дорослого контенту онлайн, проте їхня діяльність досі перебуває у «сірій зоні» законодавства. Держава збирає податки з цих доходів, але сам процес створення та розповсюдження порнографічного контенту залишається кримінальним злочином, що може призвести до позбавлення волі на строк до семи років. Ця суперечність створює ситуацію, коли творці можуть сплачувати податки одного дня, а наступного — зіткнутися з кримінальним переслідуванням.
Ситуація стала ще більш помітною після повномасштабного вторгнення Росії, коли Україна шукає всі можливі джерела фінансування. Хоча дорослий контент залишається глибоко табуйованою темою в суспільстві, оцінки 2022 року свідчать, що близько 5 тисяч українців працювали як творці контенту на платформах на кшталт OnlyFans. За даними Державної податкової служби, лише близько 5% фактичного доходу декларується, значною мірою через страх кримінального переслідування. Це означає, що потенційний дохід, який міг би надійти до державного бюджету, значно більший, ніж офіційно декларовані суми.
Робота в «сірій зоні» та потенційні збитки для бюджету
На відміну від минулих десятиліть, більшість сучасного дорослого контенту створюється індивідуально, часто за допомогою смартфонів та доступу до інтернету. Платформи на кшталт OnlyFans дозволили творцям продавати контент безпосередньо підписникам, що призвело до появи цілої екосистеми менеджерів, маркетологів та агентств. Попри ці тенденції, виробництво та розповсюдження порнографії в Україні є кримінальним злочином. Цей правовий ризик змушує багатьох творців зберігати таємницю щодо своєї роботи. За оцінками, з 2020 по 2023 рік творці OnlyFans задекларували понад 14 мільйонів доларів доходу. Однак, якщо оцінки Державної податкової служби точні, реальні заробітки могли сягати близько 290 мільйонів доларів за той самий період, що вказує на значні недоотримані податкові надходження.
Війна також стимулювала ініціативи, що розмивали правові межі. Прикладом є волонтерський проєкт Terran Leans, де учасники надсилали еротичні фото за донати на українську армію, зібравши десятки мільйонів гривень. Однак, попри значний розмір галузі та її економічний потенціал, Україна майже не просунулася у створенні правової бази для її регулювання. Приватний сектор та економісти активно виступають за легалізацію, вважаючи, що це дозволить творцям сплачувати податки та поповнювати бюджет, а також допоможе подолати корупційні схеми, коли правоохоронці тиснуть на творців з метою отримання хабарів.
Відсутність політичної волі та наслідки для творців
Попри заклики бізнесу та економістів до декриміналізації, бракує політичної волі для прийняття відповідного законодавства. Хоча законопроєкт про декриміналізацію дорослого контенту вносився до парламенту, він не був ухвалений. Серед причин називають консерватизм деяких депутатів, які побоюються суспільної реакції, а також недостатнє розуміння потенційної користі для держави. Це призводить до парадоксальної ситуації: держава вимагає сплати податків, але при цьому зберігає можливість кримінального переслідування за ту саму діяльність. Юристи зазначають, що творці дорослого контенту живуть у постійному страху. Правоохоронці можуть раптово з'являтися з обшуками, вилучати телефони, тиснути та погрожувати ув'язненням, часто з метою отримання хабарів або для покращення статистичних показників роботи. Деякі справи починаються з приватних скарг, коли сусіди або знайомі повідомляють поліцію про ймовірну діяльність.
Багато хто змушений залишати Україну через страх кримінального переслідування або величезні податкові зобов'язання за діяльність, яка залишається незаконною. Інші реєструються як самозайняті особи, сплачують податки в Україні, але створюють контент за кордоном. Історія законодавства про дорослий контент в Україні сягає середини 1960-х років, коли воно використовувалося для переслідування дисидентів. Після здобуття незалежності було кілька спроб скасувати відповідальність для дорослих за згодою, але потім її повернули. Закон, який діє зараз, є одним з небагатьох у світі, де доступ до порнографії дозволений, але її створення – ні.
«Правова система України ставить творців дорослого контенту у вкрай невигідне становище. Багато хто працює без правового захисту, усвідомлюючи, що будь-якої миті може зіткнутися з кримінальними звинуваченнями. Цей страх формує майже кожне їхнє рішення. Деякі уникають сплати податків, оскільки декларування доходу означає розкриття його джерела. Інші обирають виїзд з України, боячись, що правоохоронці використають цю інформацію для відкриття кримінальних справ проти них. Багато хто також вважає поліцію частиною проблеми.» — Kyiv Independent.
Кримінальна справа проти корумпованих поліцейських, які брали хабарі від творців дорослого контенту, висвітлила, як криміналізація створює можливості для зловживань. Законодавці, які виступають за декриміналізацію, намагаються змінити ситуацію, але для ухвалення закону бракує голосів. Нещодавно було внесено законопроєкт, який посилює покарання за матеріали із сексуальним насильством над дітьми, одночасно відроджуючи зусилля з декриміналізації дорослого контенту. Наразі український парламент готується до голосування за оновлену версію закону. Рішення про декриміналізацію — це вибір між продовженням криміналізації галузі, яка вже існує, чи її регулюванням, як це відбувається в більшості країн Європейського Союзу.