На початку липня 2026 року, 7-8 числа, столиця Туреччини, Анкара, стане місцем проведення чергового саміту НАТО. Це зібрання лідерів Альянсу відбуватиметься в умовах значних геополітичних змін, що можуть суттєво вплинути на майбутнє як самого НАТО, так і України. Очікується, що на саміті буде розглядатися питання виділення близько 70 мільярдів доларів для забезпечення України зброєю. Однак, цей процес не буде простим, адже деякі країни, як-от Угорщина, можуть висловлювати скептицизм щодо фінансування війни.
Важливість цього саміту зростає через зміну позиції Сполучених Штатів щодо НАТО. Після періоду невизначеності, пов'язаного з потенційним виходом США з Альянсу за ініціативи Дональда Трампа, поточна ситуація свідчить про прагнення Америки до оновленої конфігурації відносин з європейськими союзниками. Провал недавніх американських операцій на Близькому Сході, які відбувалися без належної підтримки союзників по НАТО, підкреслив важливість колективної безпеки та спільних спроможностей. Відсутність такої підтримки в минулому значно зменшувала ефективність американських військових кампаній.
Туреччина як посередник та новий баланс сил
Вибір Анкари як місця проведення саміту не є випадковим. Туреччина вже довела свою ефективність як посередник у міжнародних конфліктах, зокрема, у переговорах між Україною та Росією. Це стало можливим завдяки її збалансованим відносинам як з Україною, так і з Росією. Посередницька роль Туреччини може стати ключовою для пошуку нових шляхів врегулювання російсько-української війни, особливо враховуючи, що Володимир Путін продемонстрував свою «недомовоздатність» до переговорів.
Саміт у Туреччині має зафіксувати новий баланс сил у світі. Це включає зменшення впливу Трампа та Росії, посилення позицій України, особливо у контексті її спроможностей протидіяти російським далекобійним ударам. Також очікується перегляд ролі США на Близькому Сході, де їхні позиції значно ослабли, а регіональні гравці посилилися. На порядку денному також стоїть питання перегляду бюджетів НАТО, оскільки витрати на оборону продовжують зростати. Необхідно також розробити механізми протидії гібридним загрозам, які походять від Росії, Китаю та інших недемократичних країн.
Очікування від саміту: зброя, координація та стримування
Хоча проривних рішень на саміті може й не бути, очікується, що він буде витриманий у більш конструктивному руслі, ніж попередні зустрічі за часів президентства Трампа. Фінансова допомога та постачання зброї для України є пріоритетними питаннями. Можливо, будуть узгоджені спільні, більш скоординовані зусилля для протидії російським провокаціям у Балтійському регіоні та Скандинавії. Також існують сподівання на розробку ефективного плану боротьби з російським тіньовим флотом.
Ключовим наративом саміту, окрім долі самого Альянсу, стане необхідність формування більш послідовної та адекватної політики стримування Росії та інших загроз для Європи. Очікуються заяви про важливість партнерства з Америкою, а також примирливі висловлювання від європейських лідерів. Водночас, не виключаються й проросійські або антиукраїнські заяви від окремих політиків, зокрема, з Чехії та Угорщини. Однак, загалом, альянс демонструє свою життєздатність, реагуючи на природні інтереси всіх його членів.