За три роки, що минули від початку повномасштабного вторгнення Росії, ставлення поляків до українських біженців зазнало кардинальних змін. Якщо навесні 2022 року дев'ять із десяти поляків були готові надавати допомогу українцям без жодних умов, то зараз цей показник впав до 48%, а 46% висловлюються відверто проти. Таке падіння підтримки, безпрецедентне за весь час спостережень, пов'язане з комплексом причин, серед яких втома від тривалої війни, економічні чинники та політичні маніпуляції.
За даними грудневого опитування CBOS, рівень опозиції до прийому біженців сягнув 46%, що є найвищим показником за останні десять років. Автори звіту порівнюють ситуацію з часами анексії Криму. Загальне відчуття тепла до українців як народу також знизилося: якщо у 2023 році його відчувала приблизно половина поляків, то зараз — лише близько третини.
Читайте також: Трампівська політика коштувала американцям $373 мільярди: аналіз тарифів, війни в Ірані та туризму
Причини зміни ставлення
Зміна настроїв зумовлена кількома процесами, що накладалися один на одного. По-перше, це природна втома від війни, кінець якої не видно. По-друге, вагомий вплив мають економічні чинники, пов'язані з витратами на підтримку біженців. По-третє, і це найсуттєвіше, політики використали антиукраїнські гасла як інструмент для здобуття електорату та виграшу виборів. Це призвело до того, що раніше маргінальні настрої, як-от вимога обмежити права українців чи припинити допомогу, зібрали понад 20% підтримки.
- Втома від війни: Тривалість конфлікту, відсутність чітких термінів завершення війни викликають втому у польському суспільстві.
- Економічні чинники: Зростання витрат на соціальну допомогу та підтримку біженців стає причиною роздратування.
- Політичні маніпуляції: Політичні сили використовують антиукраїнську риторику для мобілізації виборців та здобуття політичних дивідендів.
Вибори та конкретні рішення
Минулорічні президентські вибори стали яскравим прикладом використання антиукраїнських гасел. Кандидати, які вимагали обмежити права українців та припинити допомогу, отримали значну підтримку. Один із кандидатів будував свою кампанію на меседжі про надмірну кількість українців, їхню невдячність та те, що поляки їх утримують за власний кошт. Після виборів ця риторика трансформувалася у конкретні законодавчі зміни. У серпні було ветувано урядовий закон про продовження допомоги, а у вересні Сейм ухвалив новий варіант, який прив'язує виплати на дитину та доступ до медицини до офіційного працевлаштування, вимагаючи щонайменше половину мінімальної зарплати щомісяця. Президент публічно заявив, що це останнє продовження допомоги. Крім того, дітей зобов'язали відвідувати польські школи для збереження права на виплати, а загальний пільговий режим для українців поступово згортається.
Президент також запропонував криміналізувати пропаганду бандерівщини, прирівнявши її до нацизму, і за менш ніж рік на посаді встановив рекорд за кількістю президентських вето — понад 37, тоді як попередній рекорд тримався 10 років.
Зростання злочинів на ґрунті ненависті
Найбільш тривожним є не лише опитування, а й реальні інциденти. За перші сім місяців 2025 року поліція зафіксувала 543 злочини на ґрунті ненависті проти українців, що на 41% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Фізичні напади зі зростанням тілесних ушкоджень тривають третій рік поспіль. Українці повідомляють про страх говорити рідною мовою в громадських місцях через можливу агресію. Такі випадки, як побиття молодих українців у Варшаві з вигуками «Їдьте додому!», напади на українських учнів у Слупську, побиття кур'єра в Катовіце через мову, підпали автомобілів з українськими номерами та зривання прапорів, свідчать про ескалацію ворожості.
«Де 26-й рік взагалі я уявляю, що там буде. Так, отже, наприкінці 25-го року на всю Польщу прогримів випадок у престижному Варшавському ліцеї. 15-тирічну Дарію Гладер міс містянецьковали однокласники надсилали погрозу і ее рахували скільки людей її ненавидить. Ліцею у відповідь відрахував саму жертву.»
Особливо болючою є ситуація з дітьми. Кожна сьома українська дитина в польській школі стикається з булінгом з боку однолітків, а в сільській місцевості майже половина підлітків не спілкується з польськими ровесниками, живучи за «невидимою стіною». Це призводить до зміни шкіл, переходу на дистанційне навчання або повернення в Україну.
Хоча булінг є системною проблемою польських шкіл, українські діти зазнають подвійного удару: до підліткової жорстокості додається національна ознака та мовний бар'єр. Негативні установки, які діти чують від дорослих та з екранів телевізорів, часто переносяться у шкільні класи.
Російська дезінформація як каталізатор
Польські військові та урядовці відкрито говорять про цілеспрямовану кампанію Росії з розпалювання ненависті між двома народами. Кремль використовує фейки, наприклад, про зростання будівництва елітного житла для українців, або намагається перекласти провину за диверсії на українців. Тролферми та клоновані сайти поширюють дезінформацію про українців як «нахлібників» та «злочинців». Це вигідно Росії, адже поки Польща та Україна конфліктують, вона отримує стратегічну перевагу.
Водночас, пропагандисти замовчують реальні цифри: українці у 2024 році згенерували 2,7% ВВП Польщі (близько 100 млрд злотих), сплатили близько 15 млрд злотих податків та внесків, тоді як виплати на дітей склали менш як 3 млрд. Це означає, що на кожен злотий, отриманий державою, українці повернули понад п'ять. Зайнятість серед українських біженців становить 69%, не спричиняючи ані зростання безробіття, ані падіння зарплат поляків. За три роки українці відкрили майже 80 000 приватних бізнесів у Польщі.
Висновок
Зростання українофобії в польському суспільстві є комплексним явищем, спричиненим втомою від війни, економічною напругою та цілеспрямованою дезінформаційною діяльністю Росії. Це призводить до зростання злочинів на ґрунті ненависті, особливо щодо дітей, та створює штучний конфлікт між двома народами. Попри це, статистичні дані свідчать, що українці є значним внеском у польську економіку. Для подолання цієї кризи необхідна спільна протидія ворожій пропаганді, усвідомлення реального внеску українців та збереження тверезого погляду на ситуацію, щоб не дозволити ворогам роз'єднати українців та поляків.
Читайте також: Буданов: Конфлікт України та Польщі ще не досяг піку, Варшава готує ескалацію