У ніч на 7 липня українські сили безпілотних систем здійснили успішну атаку на російський "тіньовий флот" в Азовському морі. Зокрема, були вражені вісім танкерів, а також суховантаж та пором. Ця операція, проведена батальйоном "Кайрос" 414-ї бригади "Птахи Мадяра", демонструє нові можливості України у боротьбі з агресією РФ, впливаючи на її економічні ресурси.
За словами командувача Сил безпілотних систем Роберта Броуді (Мадяра), "тіньовий флот виходить з чату". Сім з восьми атакованих танкерів були ідентифіковані. Всі вони, довжиною близько 140 метрів і дедвейтом 7 000 тонн, були побудовані з 2006 по 2012 рік і перебувають під міжнародними санкціями. Окрім танкерів, за ту ж ніч було вражено ще 58 військових цілей у тилу ворога.
Що таке "тіньовий флот" і чому він важливий?
"Тіньовий флот" – це мережа з понад тисячі суден, яка використовується Росією для перевезення нафти всупереч міжнародним санкціям та встановленій ціновій стелі. Характерними ознаками цього флоту є старі танкери, використання фальшивих прапорів, вимкнені транспондери, складні ланцюжки офшорних компаній та сумнівне страхування. Така схема дозволяє Росії отримувати нафтові доходи, які фінансують її військову машину.
Важливо зазначити, що атаковані вісім танкерів не є великими суднами для перевезення сирої нафти, а є меншими продуктовозами, що постачали пальне до окупованого Криму. Загальний обсяг палива, який вони могли перевезти (близько 56 000 тонн), значно менший за вантажопідйомність великих експортних танкерів. Таким чином, удар по них не є прямим ударом по експортній виручці Кремля, але має значні наслідки в інших сферах.
Військово-логістичні та економічні наслідки ударів
Удари по танкерах мають щонайменше три ключові ефекти. По-перше, військово-логістичний: в Криму спостерігається надзвичайний стан з обмеженнями на продаж пального, що зриває туристичний сезон. Морські танкери були "рятівною соломинкою" для окупантів після ударів по НПЗ та залізничній логістиці. Знищення танкерів ускладнює постачання пального, перетворюючи Крим на острів, який неможливо забезпечити.
По-друге, страховий та фрахтовий ефект. Кожен палаючий танкер руйнує віру судновласників, екіпажів та страховиків у низький ризик. Це призводить до зростання фрахтових ставок, здорожчання або недоступності страховки, а також до збільшення цінових знижок на російську нафту. Кожен відсоток такої знижки на величезних обсягах експорту означає втрату мільярдів доларів, які не доходять до бюджету РФ.
По-третє, дефіцит самого флоту. Через українські удари по НПЗ Росія змушена вивозити більше сирої нафти, що призвело до нестачі танкерів "тіньового флоту". Москві довелося знову звертатися до західних морських сервісів, потрапляючи під дію цінової стелі на нафту. Кожен знищений танкер поглиблює цей дефіцит.
Систематичні удари по портах, заводах та флоті одночасно впливають на всі ланки нафтового ланцюжка Росії. Зокрема, порти Устлуга, Приморськ, Висоцьк перебувають під регулярними ударами. Переробка нафти знизилася до 20-річного мінімуму, а ціна на нафту "Уралс" обвалилася нижче ціни, закладеної в бюджет РФ. Дефіцит федерального бюджету Росії за 5 місяців сягнув 6 трлн рублів.
Юридичний вимір та майбутні перспективи
Україна офіційно ініціювала визнання суден "тіньового флоту" легітимними військовими цілями. США не заперечують ці удари, розглядаючи їх як інструмент тиску на Москву. Якщо ця практика закріпиться, страховий ринок може відмовитися від страхування таких суден, оскільки андеррайтери не страхують законні військові цілі.
Війна в економічному домені – це процес накопичення витрат, а не одномоментний нокаут. Кожен знищений танкер, подорожчання страховки, відмова капітана від рейсу чи збільшення цінової знижки на російську нафту – це цеглинки, що роблять її транспортування дорожчим, а продаж – дешевшим. Маржа стискається з обох боків.